Діалог традицій і новаторства
Переважна більшість творів німецького композитора Людвіга ван Бетховена присвячена міжлюдським стосункам, особливо відносинам особистості і народу , людини і людства. Ці відносини в музиці Бетховена часто були контрастні , різко протилежні за характером , тому для розкриття процесу їх зіткнення і боротьби композитор використовував музичну форму сонати. Сонатна форма приваблювала композитора можливістю глибокої передачі процесу розвитку , взаємодії , та взаємопроникнення образів. Ще юнаком Бетховен захоплювався революційними ідеями свободи , рівності , братерства. Саме тому ода Фрідріха Шиллера «До радості» надовго запала в серце композитора. Ода «До радості» була написана Ф. Шиллером як літературний твір. Прочитаймо уривок цієї оди. Спробуйте уявити себе Бетховеном , який пише музику до цих слів. Опишіть, якою може бути музика «Оди до радості» на вашу думку.
Радість ! Ти небесне сяйво
Світла , сонця майбуття!
Полум’я душі своєї
Ми несемо у життя.
Радість дасть чарівні крила
Всім, хто вірить і чека.
Радість всіх людей з’єднає
В святості свого добра !
Якою може бути музика оди «До радості» , на вашу думку ?
Тема Людвіга Ван Бетховена до оди велична і піднесена.
Відомості про твір
9 - ту симфонію Людвіг Ван Бетховен завершив у кінці життя , тому вона стала своєрідним заповітом наступним поколінням , наче велична вежа.
9 – та симфонія вінчає грандіозну споруду симфонічної творчості Бетховена. Підбиваючи підсумок великим досягненням композитора образи 9 – ї симфонії близькі образам 3 – ї героїчної , і 5 – ї симфонії. Тобто від темряви до світла , через страждання до радості. Симфонія складається з 4 – ох частин. У 1 – ій частині наче з небуття народжується світ владно проголошуючи : «Я є» Цей світ розривають протиріччя , створюється враження велетенської битви в дусі античного епосу. Стрімка музика 2 – ї частини «Скерцо» викликає в уяві героїчні та фантастичні образи. Ця частина напружена , динамічна , поривчаста.
Велич музики 3 – ї частини надихає на роздуми про духовну досконалість людини , її місію , тут панує мудра ясність і гармонія почуття і думки.
Початок 4 – ої частини фіналу сповнений сум’яття , лютим вихором проносяться теми попередніх частин. В оркестрі наступає мить таємничої тиші , наче очікування , і нарешті народжується нова тема , тема радості. Це радість переборного страждання , перемоги над злом , досягнення вищої гармонії , свободи людського духу , вселенської ідеї загальнолюдського братства й любові , щоб передати масштаб такої радості композитор вийшов за рамки симфонічного жанру , залучивши слово , як могутній виразовий засіб. У фінал симфонії введено звучання хору та співаків солістів. Цей сміливий прийом звучить , як голос людства , в його уста вкладено слова Шиллера :
«Радість всіх людей з’єднає
В святості свого добра !» Фрідріх Шиллер
IV частина , фінал
Наспівна , сувора , лірична та в одночасно проста і світла за характером тема радості створена з опорою на народно – пісенні інтонації. Тому легко запам’ятовується , і розпізнається слухачем. 1 – ий показ цієї теми Бетховен доручив віолончелі і контрабасам. Інструментам , що зазвичай мають в оркестрі акомпануючу роль і не виконують протяжних ,наспівних мелодій. Після проведення повним оркестровим звучанням тема радості передається до хору. Стрімке зростання теми несподівано приривається фанфарами жаху. Наступає тиша. Надзвичайно драматургічним ефектом є надалі речитатив сколюючого басу , і поступове нагнітання нової хвилі радості , у виконанні солістів , оркестру та хору. Аж до могутнього апофеозу ( кульмінація, сама висота ) в кінці твору.
Слухання музики : Л. Ван . Бетховен Симфонія № 9 фінал «Ода до радості»
Аналіз музичного твору.
- Розкажіть про своє враження від музичного твору.
- У виконанні яких інструментів прозвучав твір?
- Назвіть характерні засоби музичної виразності твору.
Майже 200 років минуло з моменту створення 9 – ої симфонії Бетховена , але й в 21 ст кожне її виконання проходить при переповнених залах , і має шалений успіх. На прикінці 20 – го ст. у відкритий космос був виведений супутник на борту якого знаходилася капсула із 24 – х годинною інформацією про земну цивілізацію загалом характерно , що з усієї існуючої на той час музики до неї було записано 9 – ту симфонію Бетховена , яку вінчає хоровий фінал «Ода до радості» , пристрасний заклик до всесвітнього братерства. Сьогодні хоровий фінал «Тема радості» з 9 – ої симфонії Бетховена є Європейським гімном. У 1972 році музика стала офіційним гімном Ради Європи, а у 1993 році — гімном Європейського союзу.
Чому хоровий фінал 9 – ої симфонії став Європейським гімном ?
Тому, що він закликає до об’єднання в радості, братерській любові всіх людей.
1)Які б з висловів Бетховена ви б взяли для себе , як слушну пораду, підказку, напутні слова : «Музика – посередниця між життям розуму і життям почуттів»
«Справжній художник позбавлений марнославства , він занадто добре розуміє , що мистецтво невичерпне»
2) В яких життєвих обставинах вони можуть стати в нагоді ?
«Музика – посередниця між життям розуму і життям почуттів» - стане в нагоді, коли треба виразити людині те, що не може висловити словами ( кохання, скорботу) , коли людина під владою сильних почуттів, і не вистачає слів для їх вираження: ( відчай , радість , горе ), а музикою можна виразити все.
«Справжній художник позбавлений марнославства, він занадто добре розуміє, що мистецтво невичерпне» - стане в нагоді як засторога, що немає меж досконалості, не можна почивати на лаврах і не зупинятися на досягнутому .
Вокально-хорова робота
Поспівка.
Розучування пісні. «Добрі люди» (слова і музика Н.Май).
Доки небо синє-синє
І усмішка на устах,
Доки рідна Україна
Підіймає вільний стяг,
Обіймемось, як родина,
Щоби доля в нас була,
Щоби рідна Україна,
Наче квіточка цвіла!
Приспів:
В добрій хаті
Добрі люди, рослі і малі,
Хай Вам щастя завжди буде
На своїй землі!
В добрій хаті
Добре слово і любов одна,
І Вкраїна калинова,
Рідна сторона!
Ще Дніпрова хвиля грає,
Пісня птахою летить,
Не цураймося, благаю,
Мови рідної блакить!
Обіймемось, як родина,
Щоби доля в нас була,
Щоби рідна Україна,
Наче квіточка цвіла!