Як підтримати високий рівень пізнавальної діяльності на уроках

Опираючись на величезний досвід минулого, на спеціальні дослідження й практику сучасного досвіду, можна говорити про умови, дотримання яких сприяє формуванню, розвитку й зміцненню пізнавальних здібностей учнів, у тому числі й молодших школярів:

Перша умова — максимальна опора на активну розумову діяльність учнів. Головним ґрунтом для розвитку пізнавальних сил і можливостей учнів, як і для розвитку справді пізнавальних здібностей, є ситуації рішення пізнавальних завдань, ситуації активного пошуку, здогадів, міркування, ситуації розумової напруги, ситуації суперечливості суджень, зіткнень різних позицій, у яких необхідно розібратися самому, прийняти рішення, зайняти певну точку зору.

Друга умова, яка забезпечує формування пізнавальних здібностей та інтересів і особистості в цілому, полягає в тому, щоб вести навчальний процес на оптимальному рівні розвитку учнів. У постійному ускладненні навчальної роботи, в оволодінні усе більш складними й більш досконалими вміннями, які дозволяють вирішувати більш важкі завдання пізнання, складається суть розвиваючого навчання, що неухильно зміцнює пізнавальні сили, здібності, інтерес і прагнення школяра.

Третя важлива умова - емоційна атмосфера навчання, позитивний емоційний тонус навчального процесу. Створення сприятливої емоційної атмосфери пізнавальної діяльності учнів — найважливіша умова формування пізнавальних здібностей й розвитку особистості учня в навчальному процесі.

Четверта важлива умова, що забезпечує сприятливий вплив на формування пізнавальних здібностей та інтерес і на особистість в цілому — сприятливе спілкування в навчальному процесі. Прагнення до спілкування з товаришами, із учителем саме по собі може бути сильним мотивом навчання й у той же час сприяти зміцненню пізнавального інтересу. Саме завдяки відносинам, які складаються в навчальному процесі й у спілкуванні, і може бути створена сприятлива атмосфера навчання, формування пізнавальних інтересів і особистості учня.

До навчальних інноваційних технологій можна віднести такий набір операційних дій педагога з учнем, в результаті яких суттєво покращується мотивація учнів до навчального процесу. У шкільній музичній освіті такою інноваційною технологією є технологія використання творчих завдань. Один із засобів її реалізації - є організація учнів для вивчення нового матеріалу за допомогою спеціально розроблених робочих зошитів. Вчитель повинен так організовувати процес учіння щоб учень став його активним учасником, сам відкривав джерела інтересу, щоб у відкритті відчув власну працю і успіх. Кожна дитина, на мою думку, повинна усвідомити: відкрити таємницю можна лише одним ключем – власною дією. Бо без активної розумової праці неможливі ні інтерес, ні увага школярів до процесу навчання. Урок іде цікаво, якщо навчання. мислення супроводжуються почуттями піднесення, схвильованості учня, подиву, інколи навіть зачудуванням перед істиною, яка відкривається, усвідомленням і відчуванням своїх розумових сил, радістю творчості, гордості за велич розуму і волі людини.
Не вміючи зацікавити школярів, залучити їх до творчої і активної діяльності, не зважаючи на їхні навчальні уподобання, учитель “викладає сам для себе”. Це може бути будь-який вид діяльності, в основу якої покладена реалізація та розвиток індивідуальних пізнавальних інтересів, здібностей і можливостей дитини. Урок, який не пробуджує прагнення до творчості, ініціативи, який не торкнув струни дитячої душі, не подарував дітям радості, сприймається ними як непотрібна робота, як час, що викреслений з їхнього життя.
Власна пізнавальна активність школяра є важливою умовою єфективності навчання й великою мірою впливає на темп, глибину, міцність і якість володіння навчальним матеріалом, на формування вітогляду, переконань, поглядів.
За умов застосування інтерактивних методів навчання навчальний процес організовується так, що практично всі учні залучені до процесу пізнання, мають можливість розуміти, про що йде мова, здійснювати рефлексію результатів власної навчально-пізнавальної діяльності через оперативне визначення її результатів. Необхідною і обов’язковою складовою інтерактивного навчання є атмосфера доброзичливості, взаємопідтримки, яка може бути реалізована у формі кооперації та співпраці, через різноманітні організаційні форми роботи – індивідуальну, в парах, групах тощо (техніки: «мікрофон», «велике коло», «складанка експертна», «акваріум», «мозковий штурм», «дебати» тощо). На уроці необхідно прагнути до безпосереднього спілкування, використовуючи такі прийоми, як навідні запитання, підказки впівголоса, запитальний або здивований погляд, одобрюючий кивок, тести, міміка вчителя тощо.

Сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів використання сучасних технічних засобів (комп’ютера, мультимедійного проектора та сенсорної дошки – засобів навчання нового покоління). При використанні інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з‘являється можливість істотно збільшити кількість і вид завдань, які можна розглянути під час занять. Це дає змогу забезпечити групову взаємодію між учнями і викладачем, а також якісно підвищити рівень підготовки дітей до сучасного інформаційного суспільства. Застосування ІКТ дає можливість вчителю створювати власні наочні засоби демонстрації, використовуючи весь спектр можливостей сучасних комп‘ютерних засобів. Останнім часом досить широкого поширення набули так звані медіа-системи, які є програмно-апаратними комплексами, що містять: тексти, аудіозаписи, статичні зображення, анімаційні зображення, відеофрагменти, відповідні засоби відтворення; їх використання дає можливість користувачеві (вчителю, учневі) вести діалог, опосередкований через комп’ютер та мультимедійні апаратних засоби – мультимедійний проектор й сенсорну дошку. Сучасний урок музики важко уявити собі без спеціального обладнання: естетичне оформлення кабінету, ДМІ, наочність, ТЗН, магнітофон, магнітна і звукова дошка, телевізор, грамзаписи, аудіо і відеозаписи, фонограми, озвучені з клавіатурою помагає вчителеві зробити більш цікавим розучування пісні, слухання музики, інші види музичної діяльності. Особливу роль на уроках музики відіграє наочність. Так у 1 класі наочність в основному застосовується в музично-дидактичних іграх та спеціальних завданням: за допомогою нот-кружечків діти на фланелеграфі викладають напрям руху мелодії, а для визначення тембрів муз. інструментів показують карточки із їх зображенням, інші завдання. У молодших класах для активації пізнавальної діяльності доцільно застосовувати музично-дидактичні ігри.

Уроки музики, проведені нетрадиційно (Урок вікторина;Урок-оркестр;Урок-конкурс; Урок-подорож; Урок-“круглий стіл”; Урок-самопізнання; Урок-картинна галерея; Урок-КВД тощо), стимулюють творчість учителя й учнів, створюють сприятливі умови для спільної співпраці. Сповнені яскравих вражень, невимушеного спілкування, демократичні за своєю суттю, такі уроки допоможуть зацікавити учнів музикою, внести певні емоції в міжособисті стосунки в класі.

Для уроків музики характерною рисою є особлива емоційна атмосфера. Адже “музика – мова почуттів”: вона хвилює, викликає певні настрої і переживання. Як відомо, у початковому навчанні позитивне ставлення до учня має важливе значення, адже воно стає джерелом позитивних емоцій, що допомогає знайти своє місце серед однолітків, підтримувати впевненість у собі, в своїх силах. Важливо, щоб ці позитивні емоції пов’язувалися із самою навчальною діяльністю, її процесом та досягнутими результатами. “Дитина, - писав В. О. Сухомлинський, - найкраще сприймає, осмислює і запам’ятовує знання тоді, коли вона їх переживає. Без емоційного ставлення до знань, без інтересу, подиву, задоволення, радості, захоплення, впевненості та інших позитивних переживань неможливі успішне навчання.”