За час існування музичного мистецтва створено величезну кількість маршів: від дитячих до військових. Сьогодні ми познайомимося ще з одним видом маршу на прикладі музичного твору, що, я сподіваюся, вам ві­домий.  Назва цієї форми  — рондо. Виникла ця форма у Франції. Рондо означає «коло», «хоровод. Ця форма цікава тим, що головна тема повторюється не менше трьох разів, немов приспів, а між повто­рами звучать різні за характером, контрастні епізоди.

Рондо (у перекладі з італ.— «коло») — музична форма, де головна тема (рефрен) проходить кілька разів, чергуючись із різнохарактерними епі­зодами. Схема рондо така: рефрен - Іепізод - рефрен - ІІепізод. У формі рондо написано багато інструментальних творів. У доробку ав­стрійського композитора Вольфґанґа Амадея Моцарта також є такий твір, що набув величезної популярності. Із іменем Моцарта ми зазвичай пов’язуємо втілення справжньої геніаль­ності. Блискуча, енергетично насичена музика В. А. Моцарта вражала його су­часників. Він з дитинства складав музику і якось ще хлопчиком приніс своєму наставникові Гайдну кілька сторінок з нотами.— Я написав п’єсу, яку ви ні за що не зможете зіграти,— заявив він овіяно­му славою вчителеві. Гайдн узяв ноти і закричав:—  Тут руки мають виконувати складні пасажі в протилежних кінцях кла­віатури, і ще кілька нот потрібно тієї самої миті брати посередині! Цю річ зі­грати неможливо! Моцарт розсміявся, сів за клавесин і взяв «неможливі» ноти — за допомо­гою носа.

Відомості про творчість В. А. Моцарта

Творчість Вольфганга Амадея Моцарта багатогранна, спроможна викликати яскраві враження та глибокі почуття. Напевне, немає людини, яка б не знала про нього чи не чула його музики. Хто ж він такий? В історії музики час від часу, ніби яскраві зірки на небосхилі, з’являлися надзвичайні музиканти. Зовсім ще маленькими дітьми, вони давали сольні концерти та вражали слухачів силою свого музичного таланту. Називали таких маленьких музикантів чудо-дітьми (вундеркіндами). Таким вундеркіндом був і Моцарт. Сучасники називали Моцарта «богом музики». На жаль, прожив він дуже мало, однак фантастично багато встиг створити цей геній за тридцять шість років. Його творчу спадщину складають понад шістсот творів. Вольфганг Амадей Моцарт народився у старовинному містечку Зальцбург в родині талановитого музиканта, композитора і педагога Леопольда Моцарта. Вольфганг був сьомою дитиною у сім’ї. Якось до Моцартів завітав у гості друг. Чотирирічний Вольфганг у цей час сидів за столом, тримаючи в руках перо, вмочене разом із пальцями в чорнило. Гість поцікавився, чим займається малий, а той відповів: «Я пишу концерт для клавесина». Коли батько уважніше придивився до записів, ледь не заплакав. Це був не просто набір нот, а справжній повноцінний твір, який так потім і назвали - Концерт для клавесина. Отже, в чотири роки Моцарт створив концерт для клавесина. А вже в 6 років Моцарт дав свій перший концерт. А пізніше, він разом із батьком і сестрою виступав із концертами в різних містах Європи. У 8 років маленький Амадей написав свою першу симфонію. Його природні музичні здібності та пам'ять були вражаючими. Моцарта часто вмовляли припинити музикування, щоб запобігти перевтомі. Талант Моцарта не залишив байдужим навіть австрійського імператора. Він замовив у 12 річного Моцарта оперу. А у 14 років став академіком Болонської академії, це при тому, що звання академіка присвоювалось лише  з 26 років. Моцарт повернувся у Зальцбург та поступив на службу до архієпископа. В його обов’язки входило не тільки грати, а й прибирання дому. А обідати приходилось з прислугою. Грати за межами дому заборонялося. У ті далекі часи кожен музикант, щоб заробляти собі на життя, повинен був служити при дворі якогось вельможі або в церкві і, крім «музичних» обов'язків, він мав ще й інші, як звичайний слуга. На відміну від свого батька, який усе життя прослужив при дворі архієпископа Зальцбурзького, Вольфганг не захотів змиритися з принизливим становищем слуги і залишив службу.

        Із кількох сотень творів, що створив Моцарт, найпопулярнішим є «Туре­цький марш». Мабуть, тільки «Танець маленьких лебедів» П. Чайковського може конкурувати з ним за популярністю навіть поміж маленьких слухачів. Але не всі зможуть, вочевидь, відповісти на запитання.

-Що це за марш? Звідки він з’явився? Чи самостійна ця п’єса, чи це — ча­стина великого твору?

-Якою є справжня назва цієї п’єси?

-Чому її так називають?

По-перше, «Турецький марш» Моцарт написав як фінальну частину одного великого фортепіанного твору. По-друге, Моцарт ніколи не називав цю музику «Турецьким маршем», вона називається у нього «Рондо в турецькому стилі». А чому рондо і чому у турецькому стилі? Назва «марш» досить точно відбиває характер музики — з дуже витонченою, але пружною мелодією, чітким рит­мом. До того ж слово марш набагато зрозуміліше для величезної маси слуха­чів і поціновувачів музики, аніж слово рондо, що, зовсім не визначаючи харак­теру музики, лише свідчить про те, що твір написано у формі рондо — у формі, де рух музики постійно веде до повторення головної мелодії.

Коли близько 250 років тому Моцарт створював цю музику, у Західній Європі вперше почули невідомі доти європейським слухачам турецькі мелодії. У цій музиці неабияку роль відігравали різні ударні інструменти, особливо ве­ликий барабан, винайдений на Сході й дуже поширений у Туреччині. Тому багато років його називали турецьким барабаном. Гучні звуки цього барабана Моцарт дуже дотепно вплів у мелодію свого «Рондо в турецькому стилі». Це — концертний марш, що не має певного призначення, а створений для виконан­ня на концертах. Основна тема маршу (рефрен) схожа на звучання барабана. Вона проходить декілька разів і чергується з іншими частинами — епізодами, грайливими та граційними.

-Послухайте «Рондо в турецькому стилі» та підведенням руки позначте змі­ну рефрену на епізоди.

Слухання твору В. А. Моцарта «Рондо в турецькому стилі»

-Яке враження справив на вас цей твір? (Музика яскрава, святкова та життєрадісна. Слухаючи твір, можна уявити собі картину народного гуляння).

Вокально-хорова робота

Спочатку розучимо розспівку.

Проспіваєм розспівку з рухами

Такі самі сонячні світлі інтонації ми можемо відчути в україн­ській народній пісні «Вийшли в поле косарі» . Завдяки змі­ні інтонації, характеру їй можна надати пісенного, танцювального та маршо­вого звучання.

Слухання та розучування української народної пісні «Вийшли в поле косарі»

Виконайте пісню під караоке

   ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

 Сподіваюся, ви переконались у тому, що справжню музику об’єднують людяність, краса та щирість, саме тому ми можемо розуміти на­віть ті почуття, що були втілені у музичних творах далекого минулого. У книзі «Музика та її представники» російський композитор Антон Рубінштейн напи­сав: «Вічне сонячне світло в музиці, ім’я твоє — Моцарт».