Розспівування
Співайте логоритмічну вправу чітко вимовляючи звуки
Розповідь про музичну культуру Норвегії
На берегах холодного Північного моря лежить країна Норвегія. У цій країні гір, густих лісів і швидких річок живуть мужні й прекрасні люди. У Норвегії в XIX ст. жив Едвард Гріг - композитор, який гаряче любив свій народ, свою землю. Він умів бачити, чути й добре розуміти рідну північну природу, умів роповідати про неї мовою музики.
У вільний час композитор вирушав до лісу слухати, як він шумить, як дихає. Часто Едвард Гріг складав музику, усамітнившись у маленькій лісовій хижі. Вона знаходилася у мальовничій місцевості й стояла на горбі, оточеному високими деревами. Все навколо було красиве й таємниче. До хижі Гріга приходили його друзі - місцеві селяни й робітники лісопилки. Сідаючи біля будиночка прямо на траву й димлячи трубками, вони годинами слухали близьку і рідну їм музику.У своїй музиці композитор відобразив національний характер норвезького народу, його фольклор і побут, красу природи рідного краю, яку дуже любив. Прослухайте твір Едварда Гріга і спробуйте визначити характер музики й образний зміст.
Слухання Е. Гріг, «Захід сонця»
Ми прослухали романс Едварда Гріга «Захід сонця»
У ньому змальована краса вечірньої пори, виражена любов до рідної природи. Ця музика мелодійна, лірична і поетична. Складається враження, що ввечері вітер ніби заколисує природу. Музика переважно ніжна, лагідна та раптом стає схвильованішою (з’являється останній сплеск дня, що минає). Зіс-тавлення мажору (в першій частині) з мінором (у другій) дає змогу сприймати цей твір як двочастинний.
Ми переконалися, що інколи переклад не потрібен! Музична мова допомагає слухачам будь-яких національностей зрозуміти задуманий авторами образ. Та давайте перевіримо правильність наших думок.
Розучіть разом зі мною Е. Гріг « Захід сонця»
Намагайтеся співати виразно й наспівно , розподіляйте дихання до кінця фрази.
Находить тінь, і день пройшов ,
і згасло світло в лісі.
Багрянець золотом упав ,
на землю тьми завіса.
В веселій тиші чарівній
беріз шипочуть віти...
На землю знов приходять сни,
над світом віють мрії.
2.Як сумно з нами день прощавсь,
в тривозі гори спали,
закрили квіти пелюстки
І птахи замовчали.
Завмерла далина і жде,
Вся плачучи росою,
Що швидко сонце зникне десь
за смугою ясною.
Співайте самі під мій акомпанимент !
-Якій настрій пісні та її зміст? Настрій заспокоюючий, заколисуючий . Пісня схожа на колискову . У пісні співається про закінчення дня про квітки які приготувалися спати закривши свої пелюстки, пташки вже замовчали. Про захід сонця. Вся природа змовкає і готується до сну
-Про яку пору доби розповідає музика - ранок чи вечір? (Вечір)
-Які засоби виразності використані композитором? Мелодія – плавна, протяжна, спокійна, ритм – рівномірний, темп – повільний, динаміка - тиха
Музичний образ романсу зрозумілий слухачам усіх національностей
Розповідь про музичну культуру Фінляндії.
Елемент інтеграції: І. Левітан. Сутінки. Фінляндія. А. Галлен- Калелла. Фінляндія
Ми вирушаємо далі — у Фінляндію. Це держава на Півночі Європи. Як і всі країни Північної Європи, Фінляндія вражає своїми казковими зимовими краєвидами. Дуже давно люди вірили, що тут у дрімучих лісах живуть магічні істоти: тролі та ельфи, злі чаклуни й добрі чарівники. Вважали, що зустріч із ними може змінити долю людини. А ще саме у Фінляндії живе Санта Клаус, який приносить подарунки дітям на Різдво. Найдавніший пласт фінської музики представлений народними піснями: пастушими награваннями на берестяних ріжках і різноманітних дудках, короткими піснями з імпровізацією речитативного характеру та героїчними піснями — рунами. Фінській музиці притаманні імпровізаційність, танцювальність і велика емоційна насиченість. Серед народних музичних інструментів найбільше виділяється кантеле — фінський струнний щипковий інструмент, що схожий на гуслі. Відомий також йоухікко та інші інструменти. Фіни полюбляють танцювати фінське танго, фінську польку, вербункош та інші танці. Музичний світ Фінляндії найяскравіше представлено творчістю композитора Яна Сібеліуса. Ян (Жан) Сібеліус — фінський композитор шведського походження. Вважається одним із найвизначніших композиторів Фінляндії. Автор симфоній, увертюр, поем та інших творів. Митець написав чимало творів до театральних п’єс, зокрема, і симфонічну поему «Фінляндія». Цей твір займає чільне місце в культурі країни, оскільки мовою музики автор змальовує історію її народа. Мелодія симфонічної поеми покладена в основу державного гімну.
Слухання Я. Сібеліус. Симфонічна поема «Фінляндія».
-Що ви уявляєте під час слухання твору? Зимові дрімучі ліси Фінляндії.
-Які характерні особливості фінської музики було відчутно? Героїчний характер, і велика емоційна насиченість.
-Охарактеризуйе засоби музичної виразності та мелодію прослуханої композиції. (мелодія плавна, протяжна; ритм рівномірний, темп повільний, динаміка тиха, тембр мякий).
Чи схожий цей твір на мотиви українських народних пісень? (так, оспівування героїчної історії рідного народу та приоди рідного краю)
5. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
-Назвіть особливості норвезької та фінської народної музики. (спокійний характер, оспівування рідної природи та героїчної історії свого народу, імпровізаційність))
-Які музичні інструменти та танці цих народів вам відомі? (кантеле — фінський струнний щипковий інструмент, що схожий на гуслі. Відомий також йоухікко та інші інструменти. Фіни полюбляють танцювати фінське танго, фінську польку, вербункош та інші танці).
-Поміркуйте, чи пов’язані між собою норвезькі та українські народні пісні (обидвом властиві імпровізаційність, оспівування рідної природи та героїчної історії свого народу, протяжність, сумовитість).
6. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Сьогодні ми переконалися, що музична мова, на відміну від розмовної, зрозуміла нам без перекладу, а з її допомогою виражають певні почуття й образи. Допомогли нам Симфонічна поема «Фінляндія» Я. Сібеліуса та романс «Захід сонця» Едварда Гріга.
- Музика яких народів звучала на уроці? (норвезького і фінського). Що допомогло вам її зрозуміти? (засоби виразності)
- Який висновок можна зробити?
Кожен народ має свою музичну мову яка, на відміну від розмовної, зрозуміла без перекладу.