Мистецький світ надзвичайно багатий і різноманітний. Кожен вид мистецтва неповторний та цікавий і поділяється на численні різновиди та жанри. В одному випадку мистецький твір постає перед нами як предмет, звернений до візуального сприйняття, – картина, скульптура, будова; в другому – як розгорнутий у часі процес (словесний або музичний); у третьому – як дійство – танець, вистава, кінофільм. Пізнаючи цінності мистецтва, людина пізнає найпотаємніші, найчудовіші людські почуття, підносить себе до прекрасного, до осягнення образної структури світобудови, тому ставлення до мистецтва завжди було показником духовної цілісності людини.

Оскільки музику людина сприймає слухом, а образотворче мистецтво — зором (тому воно називається ще візуальним), цей зв'язок відбувається в нашій уяві: слухаючи музику, ми можемо уявляти зорові (візуальні) образи, а вдивляючись у твір образотворчого мистецтва, можемо викликати у своїй уяві звучання музики. Такий зв'язок збагачує перш за все духовний світ та творчу уяву людини-слухача чи глядача.

Музика може багато нам розповісти. Інколи вона викликає у нашій уяві різноманітні картини, але їй не під силу передати дійсність предметно, як це робить, наприклад, живопис. Музика може відтворювати звукову картину навколишнього світу, але навіть найкраща програмно-зображальна музика не здатна передати форму предмета, зображеного на полотні художником. Живопис може передавати найтонші відтінки настрою людини, розкривати складний світ людських почуттів і зображати дійсність такою, якою бачить її художник. Зрозуміти зміст живописних творів можна лише тоді, коли розкриваються особливості мови живопису — сюжет, рисунок, колір, композиція; вони й утверджують цілісний образ картини.

Запрошуємо вас на виставку. Ми відвідаємо три зали і в кожній ознайомимося з певним видом образотворчого мистецтва та особли­востями його взаємозв’язку з музикою.

ПЕРША ЗАЛА - живопис

Живопис, як і музика, був і залишається незмінним супутником духовного життя людини. Музичні та живописні твори насамперед впливають на емоції, пробуджують спогади і почуття, розвивають уяву. Образ, створений художником на полотні, хвилює і захоплює, як акорд у музиці. І картина починає «звучати».

Подивіться на картину В. Гартмана «Міські ворота в Києві». (стор.149 підручника)

Послухайте уривок: М. Мусоргський. «Богатирські ворота» з фортепіанної сюїти «Картинки з виставки».

                           .

Аналіз музичного твору.

•  
• Яка музика звучала — вокальна чи інструментальна? (інструментальна)
•  
• Про що вам розповіла музика? (народне торжество, торжество  православ’я)
•  
• Розгляньте картину В. Гартмана. Чим вона схожа з твором М. Мусоргського?
•  
• (обидва твори у давньоруському стилі)
•  
•  
• Чи вдалося композитору передати зміст картини за допомогою музичних звуків? (Так)

 

3. Бесіда про історію створення фортепіанної сюїти М. Мусоргського.

Фортепіанна сюїта М. Мусоргського «Картинки з виставки» була створена 1874 року і присвячена пам’яті друга композитора — художни­ка й архітектора Віктора Гартмана. Це програмний твір, що складається з 10 п’єс, пов’язаних між собою темою-інтермедією «Прогулянка». Картинки з виставки - один з кращих шедеврів у російської фортепіанної музики . За формою це сюїта, що складається з десяти п'єс, кожна з яких відображає зміст однієї з картин художника Віктора Олександровича Гартмана. Віктор Гартман особливо яскраво проявив себе не стільки художником, скільки талановитим архітектором, який сформував в архітектурі свій власний стиль під назвою «російський стиль». Для Модеста Петровича Мусоргського він був дуже близьким другом, тому раптова смерть Гартмана у молодому віці (всього 39 років!) буквально потрясла композитора. Через рік після цієї трагічної події за пропозицією Стасова була проведена виставка картин Віктора Гартмана, присвячена його пам'яті. Однак найкращим пам'ятником художнику став фортепіанний цикл, написаний його другом. Ідея його створення з'явилася у Мусоргського під час відвідування виставки, і вже через три тижні цикл був готовий! Деякі картини Гартмана навіть складно назвати саме картинами. Це скоріше замальовки, ескізи, іноді просто намітки до театральних костюмів. Лише дві картини мають російську тематику – інші малюнки є «закордонними». Весь цикл складається з десяти п'єс (картинок), пов'язаних одним лейтмотивом під назвою «Прогулянка». Це сам Мусоргський, який прогулюється по виставковому залу і час від часу зупиняється перед черговою картиною, що , зацікавила його. Картинка №10 «Богатирські ворота. У стольному місті під Києві». Картина являє собою проект Київських воріт. Ці ворота так і не були побудовані, однак  планувалося їх будівництво після невдалого замаху на Імператора Олександра ІІ та його чудесного порятунку. 4  квітня 1866 року на Олександра II було скоєно невдалий замах, надалі офіційно називалося як «подія 4 квітня». На честь порятунку імператора був організований конкурс проектів воріт у Києві. Проект Гартмана, поданий на конкурс, був зроблений в давньоруському стилі — глава з дзвіницею у вигляді богатирського шолома, прикраса над воротами у формі кокошника. Ворота створювали образ Києва як давньоруської столиці. Однак згодом конкурс був скасований, і подані на участь проекти не були реалізовані.
П'єса, створена уявою Мусоргського, малює розгорнуту картину народного торжества і сприймається як потужний оперний фінал. Повільний ритм надає п'єсі велич і урочистість. Спочатку звучить широка російська пісенна мелодія, потім вона  змінюється тихою і відстороненою другою темою, що нагадує церковний спів. У другій частині п'єси починає лунати створений на фортепіано справжній дзвін, спочатку тихіше  потім наростаючи . До повільного великого дзвону приєднуються  дзвони поменше, потім —маленькі дзвіночки. П'єса Мусоргського звучить, як торжество православ'я, досить реалістично зображуючи святковий передзвін. Дуже цікава доля цього фортепіанного циклу. По-перше, він не друкувався за життя автора і, відповідно, не був виконаний жодного разу за життя композитора. По-друге, популярність до цього твору прийшла завдяки оркестровій обробці французького композитора Моріса Равеля, запис цієї обробки вийшов через півстоліття після смерті Мусоргського. Однак, цикл був написаний саме для фортепіано!

Знайомство з творчістю М. Мусоргського.

Модест Петрович Мусоргський — видатний російський компози­тор XIX століття. Автор опер, творів для оркестру, фортепіано, хорів, романсів. У своїй творчості композитор звертався до російського фольклору та національних сюжетів. В операх «Борис Годунов» та «Хованщина» йому вдалося розкрити образи простого народу.

Підсумок у першій залі. У кожному творі живопису художник ство­рює настрій або сюжет за допомогою ліній, кольору та інших засобів виразності. Музика теж може мати настрій, сюжет, який створюється за допомогою звуків, музичного інструмента або голосу.

Бесіда-мандрівка про зв’язок музичного мистецтва та візуальних мистецтв «У музеї мистецтв» (ПРОДОВЖЕННЯ).

ДРУГА ЗАЛА — скульптура

Художня мова скульптури — виразна, чітка об’ємно-пластична форма, через яку мистець розкриває зміст твору, доносить до гляда­ча свій задум. Скульптури виготовляють із бронзи, глини, каменю, дерева, і кожен матеріал допомагає втілити певний образ, передати рух або стан спокою. Отже, скульптурним зображенням можуть бути властиві динаміка, ритм, гармонія, що, безсумнівно, поєднує скульп­туру з музикою.

Підсумок у другій залі. Скульптурні твори мають спільні риси з музичним мистецтвом і теж вміють «звучати». Це застигла музика бронзи, каменю, гіпсу тощо.

Послухайте: Л. Боккеріні. «Менует» у виконанні струн­ного квінтету.

Аналіз музичного твору.

•  
• Яка музика звучала — вокальна чи інструментальна? (інструментальна)
•  
• Про що розповідав цей твір? (Це- придворний танець, пози якого схожі на скульптурні групи)
•  
• Розгляньте скульптурну групу (стор.150 підручника). Чи «танцюють» вони під цю му­зику?
•  
• (Так)
•  
• Чи вдалося «оживити» скульптури за допомогою музики? (Так)

Менует (фр. menuet, від menu — маленький (в понятті дрібний, незначний)) — старовинний народний французький граціозний танець, названий так внаслідок своїх дрібних па. Італійський композитор Луїджі Боккеріні широко відомий як автор знаменитого менуету. Знаменитий «Менует Боккеріні давно вже перекочував у розряд популярної класичної музики, в оригіналі є не самостійною п'єсою, а частиною квінтету A-dur (ор. 13 № 5) для двох скрипок, альта і двох віолончелей. Квінтет цей був написаний в 1772 році, коли Боккеріні перебував в Іспанії (в Аранхуес), де перебував на службі у іспанського інфанта Луїса як віртуоз і композитор камерної музики. Боккеріні доводилося складати численні камерні твори, причому улюбленим жанром для нього став струнний квінтет. Всього композитором створено понад 100 зразків даного жанру. Трохи менше налічується струнних квартетів, в яких менует також був однією з обов'язкових частин. Цікаво, що приблизно третина від загальної кількості квартетів припадає на період з 1786 по 1797 рік, тобто на той час, коли Боккеріні був «композитором камерної музики» прусського короля Фрідріха Вільгельма II, хоча і продовжував жити в Іспанії. Композитору потрібно було лише регулярно надсилати до Берліна свої нові квартети, які прусський монарх, непоганим віолончеліст-любитель, із задоволенням грав зі своїми придворними музикантами.

Знайомство з творчістю Л. Боккеріні.

Луїджі Боккеріні — італійський композитор XVIII століття, віо­лончеліст, один із творців інструментального камерного ансамблю. Написав 28 симфоній, 7 концертів,  близько 100 струнних квартетів, 125 квінтетів, 60 тріо та інші твори.

Бесіда-мандрівка про зв’язок музичного мистецтва та візуальних мистецтв «У музеї мистецтв» (ПРОДОВЖЕННЯ).

ТРЕТЯ ЗАЛА — декоративно-прикладне мистецтво

Запрошуємо вас до третьої зали, у якій розташовані твори декора­тивно-прикладного мистецтва: вишиті рушники та картини, вироби з бісеру, глиняний розписаний посуд, килими, оздоблені різьбою дерев’яні вироби та багато іншого. Кожен із витворів мистецтва зву­чить по-особливому, в народних мотивах. Розгляньте ці візерунки. В них є ритм і настрій.

Демонстрація виробів декоративного мистецтва: розпис петриківський, вишивка на картині, рушнику тощо (стор.151 підручника).

Розкажіть, який ритм та настрій має кожен розпис. Під який ін­струмент найкраще звучатимуть картини? Опишіть характер музики. Яку мелодію ви уявляєте, переглядаючи ці вироби?

Бесіда-мандрівка про зв’язок музичного мистецтва та візуальних мистецтв «У музеї мистецтв» (ПРОДОВЖЕННЯ).

Ми щодня бачимо архітектурні споруди: будинки, театри, навчальні заклади, вокзали тощо. Їх побудували за проектами архітекторів, і кожен з них має своє призначення та архітектурну цінність. Слід відзначити, що більшість житлових будинків (а іноді цілі масиви) — подібні один до одного, тому не мають архітектурної цінності. А от деякі споруди — театри, музеї, церкви, собори, костели — якщо вони є оригінальними архітектурними творіннями, існують в єдиному варіанті і природно вписуються у довкілля, то набувають особливої архітектурної вартості, бо є особливим вираженням людського натхнення, уособлюють неповторність і красу навколишнього світу. Ось чому кажуть, що архітектура – це завмерла музика. Що ж поєднує архітектуру і музику?

Найважливішою є пропорційність, властива і музиці, і архітектурі, а також симетрія та композиція. Прикладом симетрії в музиці є відома нам тричастинна будова музичного твору (А-В-А). Як правило, симетричними є архітектурні споруди епохи Відродження та наступних століть.

Архітектура і музика – це вічність, це наше сьогодення, це погляд у минуле і майбутнє.

Архітектура як вид мистецтва статична, просторова. Художній образ тут створюється необразотворчим способом. Він відображає визначені ідеї, настрої та бажання за допомогою співвідношення масштабів, мас, форм, кольору.    .

Загальний підсумок на уроці. Візуальні твори (живопис, скульптура, декоративне мистецтво) мають спільні риси з музичним мистецтвом і вміють «звучати».

Кожен твір має свій ритм, темп, характер, об’єм, колір, просто­ровість, матеріальну форму предмета, світлоповітряне середовище, а найголовніше — спільні риси з музичними засобами виразності.

Розучування пісні. «Пісенька друзів» із мультфільму «Бременські музиканти». Сл. Ю. Ентіна, муз. Г. Гладкова.

Музика пісні вам знайома. Спробуйте виконати перший куплет, супроводжуючи його цікавими ритмічними рухами. Це буде ваша пластична імпровізація.

Узагальнення вивченого матеріалу. 

-Як пов’язані музика та візуальні мистецтва? Поміркуйте, що між ними спільного, а що відмінного. (Візуальні твори (живопис, скульптура, декоративне мистецтво) мають спільні риси з музичним мистецтвом і вміють «звучати».

Кожен твір має свій ритм, темп, характер, об’єм, колір, просто­ровість, матеріальну форму предмета, світлоповітряне середовище, а найголовніше — спільні риси з музичними засобами виразності.

-Які спільні засоби виразності мають живопис та музика? (ритм, темп, характер)

-Що поєднує архітектуру й музику? (пропорційність)

-Які музичні жанри поєднують музику та візуальні образи? (Інструментальні п’єси)

-Твори яких композиторів звучали на уроці? В чому осо­бливість кожного твору? (М.П.Мусоргського, Л. Боккеріні) («Картинки з виставки» передають враження від картин, а «Менует» - від скульптурних поз)

Домашнє завдання.

Зверніть увагу на твори образотворчого мистецтва, які є довкола. Яка музика в них «звучить»?

Пригадайте текст і мелодію «Пісеньки друзів». Заспівайте її своїм найкращим друзям.