Сьогодні ми здійснимо подорож до неповторного середньоазіатського краю. Усіх, хто потрапляє сюди, вражає неосяжність просторів і рівнини Казахстану, родючі оазиси в роздолах річок, степи та пустелі, поля бавовни Узбекистану; вражають сині озера і гірські хребти Киргизстану, вершини яких вкриті вічними снігами та льодовиками, а також фруктові сади Таджикистану, вражають спека та піски пустелі Каракуми, що в Туркменістані. Середньоазіатські народи зробили великий внесок у розвиток загальнолюдської культури. У ті часи, коли не мали своєї писемності, вони створювали прекрасні зразки усної народної творчості: народні співці прославляли подвиги своїх героїв, розповідали про чисту та вірну любов Лейлі та Меджнуна... Якою ж є музика народів Середньої Азії? Відповісти на це питання нам допоможе узбецька народна пісня-танець «Мавриги». Послухайте її, визначте найхарактерніші ознаки цієї музики.
Слухання. Узбецька народна пісня-танець «Мавриги»
Аналіз прослуханого твору
Танцювальність твору зближує його з музикою інших народів. В основі танцювальних рухів лежить своєрідний ритмічний рисунок, виразну роль у танці відіграють ударні інструменти, які супроводжують його мелодію. Саме це притаманне музиці Середньої Азії. Щоб яскравіше відчути східний колорит цієї музики, доповніть її виконанням легких рухів руками, імітуючи садіння бавовни, витягування ниток, вишивання. Ударні інструменти (дойра) відіграють важливу роль у супроводі танців.
У народі кажуть: «Дойра - серце узбецької му¬зики». Запам'ятайте традиційні узбецькі інструменти - дутор, рубаб, дойра.
Дойра- узбецький, таджицький і уйгурський ударний перетинчастий інструмент, рід бубна. Складається з дерев'яної рами з натягнутою шкірою. З внутрішньої сторони рами підвішені брязкаючі металеві кільця. Майстри гри на дойрі в змозі виконувати найскладніші ритмічні візерунки, нерідко інструмент є єдиним акомпаніментом у танцях.
Послухайте дойру
Дутор (від перс до - два і тар - струна), струнний щипковий музичний інструмент у народів Середньої Азії.
Послухайте дутор
Рубаб - струнний щипковий музичний інструмент, поширений у більшості народів Азії. Має дерев'яний опуклий корпус (круглої або овальної форми), шкіряну деку, 4-6 кишкових, шовкових або металевих струн. Найбільш поширені рубаб довжиною 800-1000 мм. Звук витягують зазвичай плектром.
Плектр -кісткова, пластмасова, металева пластинка, гусяче перо або кільце з «кігтем», що надягається на палець.
Послухайте рубаб
Cлухання. К. М’ясков. „Узбецький танець”
Послухайте ще один танець та поміркуйте, якому народу він може належати.
Аналіз прослуханого твору
Національна своєрідність узбецької музики яскраво втілена в концертній п’єсі для баяну «Узбецький танець», яку написав український композитор Костянтин М’ясков. Ми зрозуміли це завдяки своєрідному ритмічному малюнку та вигадливому орнаменту мелодії, характерному саме музиці Середньої Азії. Ось ще один приклад того, як до музики одного народу звертаються композитори інших народів.
Сьогодні ми дізналися багато цікавого: познайомилися з особливостями музики народів Середньої Азії; на прикладі «Узбецького танцю» Костянтина М’яскова побачили ще один із прикладів звернення композиторів одного народу до музики іншого. Музична культура народів Середньої Азії своєрідна і дуже різнобарвна. Для неї характерні мелодійність, танцювальність. Узбецька народна пісенна творчість має спільну основу з фольклором інших народів цього регіону.
Підсумки уроку
1.Яка характерна риса середньоазіатської музики? (танцювальність)
2.Яку музику ми сьогодні слухали? (Узбецька народна пісня-танець «Мавриги», К. М’ясков. „Узбецький танець” )