Сьогодні ми розширимо свої знання про різні жанри української народної пісенної творчості, а саме КОЛОМИЙКИ.
Коломийка – це українська народна гуцульська пісня типу частівки, це і пісня, і інструментальна п’єса, і танець.
Коли її співають, музиканти зазвичай пританцьовують. Коломийка складається з двох рядків.
Коломийки об’єднуються у «віночки» або «в’язанки». Віночки» укладені імпровізаційно, у вільній послідовності.
Ой скрипочки із липочки, струни з прядевниці,
Як заграю коло стола, чути до полиці.
Казали ми кури пасти за стодолов в просі,
Кури яйця погубили, я дістав по носі.
Розповідь про жанр коломийок.
Коломийки виконують переважно з інструментальним супроводом. Причому спів нерідко поєднується з танцем, тому коломийки можна віднести до вокально-танцювального жанру. Мелодія коломийки, не змінюючи своєї композиції, може мати то сумний, то веселий характер, тому вона однаково добре відображає і трагічні, і веселі миті народного життя. Поєднання пісенної основи з хореографією надає коломийкам ще більшої жвавості, своєрідної життєвої динамічності й енергії.
Музика має свої особливості: загострений синкопований ритм, частіше — швидкий темп, дводольний розмір, своєрідну метроритмічну формулу яка весь час повторюється. Вона є майже незмінною для всіх коломийок.
У народному побуті жартівливо-танцювальні коломийки часто зіставлялися з ліричними, стриманими в русі заспівами. Доречним прикладом є укр.. народна пісня «Верховино, світку ти наш".
-Який характер танцю? (жвавий, енергійний, запальний)
На кожному весіллі, яке справляли на Західній Україні, можна було почути коломийки. Виконував їх народний інструментальний ансамбль, у складі якого були скрипки, басолі (бас), бубон, цимбали. Такий ансамбль отримав назву троїсті музики
Розповідь про троїстих музик
Народні пісні й награвання — улюблений вид музичної творчості українського народу.
У давнину виконавцями народних пісень і танцювальних мелодій були прості люди, які не тільки співали, але й виконували різні мелодії на музичних інструментах. Це були невеликі групи музикантів у складі трьох виконавців – скрипаля, цимбаліста і бубняра. Такі групи музикантів називали троїстими музиками.
Послухайте легенду про троїстих музик.
ТРОЇСТІ МУЗИКИ
Три легені — скрипаль, цимбаліст і сопілкар — закохалися в одну й ту саму дівчину. Обираючи собі нареченого, вона запропонувала позмагатися у грі на музичних інструментах: чиє виконання народ визнає найліпшим, — за того дівчина і вийде заміж.
Кожний із парубків грав найулюбленішу мелодію. Та виконання виявилося таким майстерним, що жоден не здобув перемогу. Тоді дівчина попросила, щоб юнаки зіграли одну й ту саму пісню. Однак і цього разу не розсудили найкращого…Не залишилося нічого іншого, як зіграти разом, утрьох. Так народилася нечувана донині чарівна музика. Усі вирішили, що не варто розлучати легенів. Музику ту назвали троїстою,а музикантів — троїстими.
Саме у виконанні ансамблю троїстих музик ви послухали коломийку "Верховино, світку ти наш". З плином часу до трьох інструментів додалися й інші: барабан, бубон, акордеон, баян і т.д.
Фізкультхвилинка
Вокально-хорова робота
Розучування розспівки
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
-Які види творчості поєднує коломийка? (вокал, хореографі., інструментальну музику)
-Схарактеризуйте коломийки, які слухали на уроці.
Темп повільний, помірний, швидкий (були всі: у «Верховині, світку ти наш» – повільний, який переходить у швидкий, решта коломийок - швидкий)
Лад мажор, мінор (були всі: у «Верховині, світку ти наш» заспів у мінорі, приспів – у мажорі; решта коломийок – у мажорі)
Динаміка тихо, гучно (були всі)
Регістр високий, низький, середній (були всі)
ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Отже, сьогодні на уроці ми познайомились сьогодні з жанром коломийок...
Так називають жартівливо-танцювальні пісні, назва яких походить від міста Коломия. А також дізналися про найпоширеніший тип українського народного інструментального ансамблю – троїстими музиками