Пісня – жива душа народу
Мета: Збагатити знання учнів про народну пісню, вчити дітей слухати і співати українські народні пісні, виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину.
Вчитель: Сьогоднішню зустріч ми присвятили пісні, що тихим струмочком чарівного голосу торкнулася серця.
1 учень: Добрий день вам, милі люди! Хай нам щастя-доля буде, Не на день і не на рік, А на довгий-довгий вік. Починаймо наше свято!Людей зібралося багато, Щоб веселитись і співати, І вас на святі розважати!
2 учень: Українська пісня… хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність, красиву і ніжну. Який митець не був натхнений її мелодіями? Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дітей?
3 учень: - Що брав воїн, ідучи в похід?. Ідучи в похід, воїн брав три речі: хліб, зброю і пісню. Хліб – для життя, зброю – для боїв, а пісню – як душу Батьківщини.
Вчитель: Наш народ створив понад 200 тисяч пісень. Це величезний скарб, який передається із покоління в покоління, і вам, діти, зберігати і передавати любов до української народної пісні. Нехай завжди здійснюються пророчі слова великого Кобзаря: «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине».
1 учень: Ми концерт підготували, В нього ми всю душу вклали, Як сподобається вам,То плескайте гучно нам
2 учень: Ми любимо сонце і квіти,
І сонце нам шле свій привіт.
Ми роду козацького діти.
Землі української цвіт
3 учень: В яку не пішли б ми дорогу –
Ти, пісне, над нами злітай!
Крокуючи гордо і в ногу,
Ми славимо рідний наш край.
Наш приятель – сміливий вітер,
Відвага – це наш заповіт.
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.
Вчитель: Першими до виступу запрошуються учні 5 і 6класу.
Виконання пісні: «Їхав козак за Дунай»
Вчитель:Існує легенда про пісню.
Кажуть, що Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Обдарувавши всіх, підвівся Бог із трону, раптом побачив у куточку дівчину, яка гірко плакала. Вона була одягнена у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.
- Хто ти? Чого ти плачеш? – запитав Бог.
- Я – Україна, а плачу, бо стогне земля моя від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з вдів та сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.
- Чого ж ти не дійшла до мене? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю? Та є у мене неоцінений дар, який уславить тебе на весь світ. Це – пісня.
Взяла дівчина Україна дарунок і міцно притиснула його до серця, і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
Вчитель: До виступу запрошуються учні 3 класу
Виконання пісні «Ой єсть в лісі калина»
1 учень: Солов'їна пісня. Пахне рута-мята.
На причілку ружі. Материнська хата.
Ходить вечір яром, а місяць горою.
Десь дівоча пісня лине над рікою.
Вчитель: До виступу запрошуються учні 1 та 2 класу.
Виконання пісень «Галя по садочку ходила», «Вийди, вийди сонечко»
Вчитель: Як створювалися народні пісні? Одна людина чи група людей, переживаючи якесь сильне почуття (радості, смутку, гніву тощо), під час праці або відпочинку складали текст пісні разом з мелодією. Пісні - художні твори, а тому складати їх могли лише обдаровані люди. Саме такою саме і була народна поетеса і співачка Маруся Чурай, що жила на Полтавщині у 17-тому столітті. А одну з її жартівливих пісень ми й зараз вивчаємо у школі
Вчитель: До виступу запрошуються учні 4 класу
Виконання пісні «Грицю, Грицю до роботи»
Вчитель:Пісні не тільки запрошують до роботи, пісні з нами жартують
До виступу запрошуються учні 9 класу.
Виконання пісні «Ой там на товчку, на базарі»
2 учень: Хтось казав: «старе це. Давні атрибути.
Хутірна поезія. Час її забути.
Нащо та криниця, нащо те відерце?...»
Ах, ти ж чоловіче, без душі і серця!
Хочеш ти забути те, що вік любилось?
Знай же, що відерце все ще не розбилось.
Знай, що не замулена ще в гаю криниця.
Знай, що в ній і досі ключова водиця.
Знай, що запах м’яти ще не перевівся,
Кущ калини в лузі все ще не одцвівся.
Золотавий місяць ще хвилює груди.
Дарма, що на ньому побували люди.
А дівоча пісня груди розриває,
Як і споконвіку ніжно серце крає.
Вчитель: До виступу запрошуються учні 7 та 8 класу.
Виконання пісні «Зеленеє жито, зелене»
3 учень: Не цурайся пісні, яку чув од мами,
Не згуби – то мова прадідів твоїх.
Бо зректися пісні, що цвіла віками, -
Мов забудь народ свій, даль його доріг
У яких би фарбах небо не світилось,
Збережи кровинку рідного тепла.
Тільки б вічно зорі в криниці дивились,
Тільки б наша пісня нас пережила.
Вчитель: Пісня наша, пісня -це душа народу. Пісня українська, рідна, чарівна. Вона з нами поруч в праці,на заводі, На ланах широких,за станком вона. Пісня - чарівниця, гарна, мов зірниця, Мелодійна, ніжна, серцю дорога. Веселить, танцює, мирить і жартує, В іграх та забавах - всюди є вона. Пісня тут, у класі, Ось вона на святі Переливом лагідним з нами промовля, А буває, журить, сумує і тужить, Крає ваше серце, душу оживля.
Вчитель: Виконання пісні «Ой не світи, місяченьку».
Дякуємо за увагу, наш захід завершений.