Подорож до Країни музичних інструментів

 

 

Правильно, сопілка. У верхній отвір невеликої дерев'яної трубки вставлено свисток у вигляді денця з прорізом, уздовж трубки - п'ять-шість отворів для пальців. Це типова сопілка. Послухайте, як вона звучить у награванні Лукаша в опері В. Кирейка «Лісова пісня».

Звучить награвання Лукаша з опери В. Кирейка «Лісова пісня».

А чи чули ви про такий музичний інструмент: флояра? (Відповіді дітей). А ось дітям  Західної України він добре відомий, бо поширений саме там. Від звичайної сопілки вона відрізняється тим, що не має свистка, а обидва кінці трубки відкриті. Отже, звуки на ній видобувати важче. Сріблясто-витончена мелодія флояри більше відповідає мальовничій природі Карпатських гір, її швидких грайливих струмків. Також всі діти тамтешніх сіл знають трембіту,  якою і досі сповіщають про важливі події: весілля, народження, смерть тощо. (Показ зображення). В старовину вона була сигнальним інструментом. Кілька дозорців, які розміщувалися на вершинах гір, сигналом трембіти, немов по естафеті, передавали звістку про наближення ворога. Зовні трембіта - це дерев'яна конусоподібна труба завдовжки два-три метри. Виготовляють її так: зрізають прямий стовбур смереки, обстругують, надаючи йому контур потрібного інструмента. Потім розколюють уздовж на дві-три частини і виймають серцевину. Утворені тонкі стінки складають і герметично обгортають березовою корою, попередньо вставивши у тонкий отвір трембіти мундштук. Дуючи в трембіту, музикант мусить підняти її другий отвір догори. Трембіта має чималу вагу, тому грати на ній можуть тільки сильні чоловіки. Послухайте, як звучить трембіта.

Слухання трембіти.

А ось дуже цікавий й незвичний музичний інструмент — волинка. (Показ зображення). Це старовинний  народний духовий музичний інструмент. Волинку ще  називають «коза», «дуда», «міх», «баран». Волинка складається з міха (мішок зі шкіри кози чи барана) і чотирьох трубок. Одна – з отворами. На ній виконують мелодію. Інша трубка – значно менша - служить для вдування повітря в мішок. Ще дві трубки супроводжують мелодію безперервним звучанням одного, двох, чи кількох звуків, які не змінюються за висотою. Отже, супровід завжди являє собою одноманітну незмінну мелодію.  Волинка відома з давніх часів у багатьох країнах світу. У Шотландії вона супроводжує всі урочисті заходи. У давнину під звуки волинки люди танцювали на святах. Звучання волинки протяжне й гучне. У такт музиці танцюристи гучно тупотять дерев’яними підошвами своїх сандалів.

На Україні цей інструмент входив до складу оркестру війська Запорізького, а тепер звучить переважно у західноукраїнських областях.  

Послухайте, як звучить справжня волинка.

Слухання волинки

Німецький композитор Й. С. Бах вирішив «скопіювати» звучання волинки на фортепіано. Хоча це музика не народна, а композиторська, ми відчуваємо дух німецького народного свята, де танцюють під звучання волинки. Прослухайте уважно музичний твір Й. С. Баха «Волинка». Спочатку ми чуємо протяжні та гучні звуки волинки. Проплескайте ритмічний супровід її звучання. ( МИ) Потім ми почули тупотіння танцюристів. Відтворіть ногами ритмічний стукіт сандалій. ( ПППП). Послухайте ще раз п’єсу та потанцюйте. (Повторне слухання супроводжують плесканням у долоні і тупотінням.)

Народні пісні й награвання — улюблений вид музичної творчості українського народу. У давнину виконавцями народних пісень і танцювальних мелодій були прості люди, які не тільки співали, але й виконували різні мелодії на музичних інструментах.

Це були невеликі групи музикантів у складі трьох виконавців – скрипаля, цимбаліста і бубняра. Такі групи музикантів називали троїстими музиками.

Скрипаль грав на скрипці. Скрипка належить не до народних інструментів, а до інструментів симфонічного оркестру, її називають королевою оркестру за чудовий голос. Вона має ось такий вигляд. (Показ зображення)

Цимбаліст грав на цимбалах. Цимбали: трапецієподібна дерев'яна дошка, на якій кріпляться струни. Цимбаліст грає, вдаряючи по струнах спеціальними дерев'яними паличками. До того ж струни групуються по три-п'ять, а іноді по сім, настроєних на одну ноту.

Бубняр грав на бубні. (Показ зображення). Відгадайте загадку: Барабан йому за брата,

В танці любить він кружляти: Відбиває ритм, дзвенить І красиво бубонить. (Бубон)

Бубон -найпоширеніший ударний інструмент у народній музиці . Легкий дерев'яний обідок, обтягнутий з одного боку шкірою. Сучасні матеріали, металеві дзвіночки, тарілочки змінили вигляд бубна. Ось так виглядає ансамбль троїстих музик, а тепер послухайте, як звучать троїсті музики.

Слухання троїстих музик.

Чи сподобалась вам ця музика? Послухайте легенду про троїстих музик.

Легенда про троїстих музик

Гуцули склали легенду про троїстих музик. (На фоні звучання троїстих музик звучить легенда) Три легені – скрипаль, цимбаліст і сопілкар – закохалися в одну дівчину. Вибираючи собі нареченого, красуня запропонувала їм прилюдно змагатися у грі: чиє виконання визнають найліпшим – за того вийде заміж. Кожен із парубків грав на своєму інструменті найулюбленішу мелодію. Та виконання було таким майстерним, що жоден не одержав переваги. Тоді дівчина звеліла їм грати одну й ту саму пісню, але й цього разу надзвичайно важко було виявити найкращого…Залишилося останнє: грати легеням разом. Та від сумісної гри народилася нечувана досі чарівна музика і народ вирішив – не слід розлучати легенів. А музику ту назвали троїстою. Найпоширеніші типи троїстих музик в Україні: скрипка, басоля та бубон у центральних та східних областях; скрипка, цимбали, бубон або барабан - у західних областях. Не­рідко до складу ансамблю додавалась сопілка.

Сучасні ансамблі троїстих музик розширили свій склад, до­давши до нього духові (флейта, кларнет, труба) та клавішні (гар­монія, баян) інструменти.

Що ж таке басоля? Бас, басоля зовні  нагадує велику скрипку чи віолончель, хоч стандартних розмірів не має і виготовляється здебільшого аматорами. На території центральних та східних областей України частіше зустрічається чотириструнна басоля, в західних - триструнна. Грають на басолі смичком.

Інколи цимбали заміняли бандурою. Бандура – український народний струнно-щипковий інструмент. Мала від 7 до 30-ти струн, звук видобували щипком струни. (Показ малюнка).

З бандурою мандрували містами й селами кобзарі -  сліпі музиканти,  співаючи пісні, у яких прославляли подвиги хоробрих козаків. Бандура була улюбленим інструментом козаків, бандуристи входили до складу війська Запорізького разом зтрубачами виконували військову музику. Послухайте, як звучить бандура.

Слухання бандури.

А походить бандура від  іншого струнного щипкового народного інструмента – кобзи. (Показ малюнка). Саме від назви цього інструменту походить слово «кобзар», бо співали кобзарі  під супровід кобзи або бандури.

Ну от, після нашої подорожі до країни музичних інструментів ви маєте краще уявлення про українські народні музичні інструменти. Уявімо, що кожен з них живе в одному з чотирьох будиночків: духових, смичкових, клавішних, струнних. Я намалюю будинки на дошці і підпишу їх, а ви мені підкажете, де живе кожен із інструментів, з якими ми сьогодні познайомилися, щоб я їх вписала до своїх будинків. Отже, ми сьогодні ознайомилися з…(відповіді дітей): 1)сопілка, флояра, трембіта, волинка – духові, 2)цимбали, скрипка, басоля, бандура, кобза – смичкові, 3)бубон – ударний.

Ви також використали ваші долоньки і каблучки, коли підіграли п’єсі Баха «Волинка», пам’ятаєте? Це були шумові звуки. Я покажу вам також, як їх можна ще утворювати. Це:  плескання в долоні, долонями по колінам; тертя долонями; тупання ногами, каблучком; клацання пальцями, язиком (Вчитель демонструє). А ще можна зробити шумові інструменти. Наприклад, такий: коробочка з горохом усередині, яку трясемо в такт музиці. Ось так: (Вчитель демонструє під фонограму). То хто хоче зіграти на такому інструменті під фонограму? Прошу. Може визначимо кращих музикантів? (Діти грають) . Ну от і настав час нам повертатися із країни музичних інструментів. Чи сподобалося вам подорож? (Відповіді дітей). На все добре і до наступних подорожей!.