Одними з характерних рис українців, які відносяться до східнослов’янських народів, є музичність та співучість. Наша музична культура має багату історію, а народній пісні притаманне жанрове розмаїття.
Однією з улюблених пісень нашого народу є «Реве та стогне Дніпр широкий». Текстом цієї пісні стали перші строфи з балади Тараса Шевченка «Причинна». Пісня стала народною, а згодом музику до неї написав педагог і композитор Данило Крижанівський. Ця пісня стала своєрідним гімном українців.
У композиції оспівується український пейзаж: буря на Дніпрі, місяць на небі і передсвітанковий стан природи. Ця пісня — музична візитівка нашої країни, адже її мелодія звучала як позивний на українському радіо під час Другої світової війни (радіостанція «Дніпро»). А нині ця пісня прикрашає ефіри Першої програми Національного радіо та Всесвітньої служби «Радіо Україна».
Слухання . Українська народна пісня на вірші Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». (у виконанні Національного заслуженого академічного народного хору України ім. Г. Вірьовки)
• Поділіться своїми враженнями від твору.
• Хто виконував пісню?
• У чому особливість цього виконання?
• Охарактеризуйте засоби музичної виразності та мелодію пісні.
• Як ви вважаєте, чому ця пісня стала народною?
• Розгляньте картину, яку створив художник М. Бурачек.
• Як вона, на вашу думку, пов’язана з піснею?
Фізкультхвилинка
Сьогодні ми продовжимо розмову про спорідненість народних пісень, про вплив народної пісні на творчість композиторів.
М. Глінка багато подорожував країнами світу. Бував він і в Україні, де шукав нових співаків для Придворної співочої капели, а Україна завжди славилась прекрасними голосами.
Він побував у різних містах і селах, де слухав та вивчав українські народні пісні. Глінка був вражений красою української природи краю, милозвучністю мови, співучістю нашого народу. „Обітована земля мого серця» – так називав Україну російський композитор. Одним із учнів М. Глінки був С. Гулак-Артемовський, майбутній знаменитий співак-бас і автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм». М. Глінка мріяв ближче познайомитися з багатішою пісенною культурою українського народу. Згодом він написав кілька пісень в народному дусі, найвідомішими з яких є «Гуде вітер вельми в полі» і «Не щебечи, соловейку» на вірші українського поета Віктора Забіли.Спроби виявилися настільки вдалими, що багато хто вважав ці мелодії справжніми народними мелодіями.
Слухання пісні «Гуде вітер вельми в полі».
• Прослухайте текст та скажіть, якою має бути пісня: веселою чи сумною, швидкою чи повільною?
Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає.
Плаче козак молоденький,
Долю проклинає.
Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає,
Козак нудиться, сердешний,
Що робить — не знає.
2. Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає.
Козак стогне, бідолаха,
Сам собі гадає:
«Ревеш, вітре, та не плачеш,
Бо тобі не тяжко,
Ти не знаєш в світі горя.
То тобі й не важко».
• Який характер пісні?
• Чи вдалося композиторові створити пісню, подібну до українських народних пісень?
Можна відмітити її схожість з українською народною піснею: мелодія, характер звучання, образний зміст близькі до народних. Душевний стан людини порівнюється з образами природи, буря в природі відображує бурю в душі козака.
Так .Мелодія наспівна, широка, водночас журлива і стурбована. Для неї характерний помірний темп, широке легато. Здається, ніби вітер гойдає козака, хоче його заспокоїти та доля не дозволяє це зробити.
Вокально-хорова робота
Розспівування
Розучування пісні «Гуде вітер вельми в полі» М. Глінки.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
• Яка музика звучала протягом уроку?
• У творах яких композиторів відчувається вплив народної пісні?
• Який твір найбільше запам’ятався?
• Пригадайте українські народні пісні, у яких відображено красу природи. Проспівайте їх.
• У яких кольорах ви уявляєте музику уроку?
ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Сьогодні ми дізналися, що у своїй творчості композитори часто використовують мелодії народних пісень. Крім того, ми відкрили ще одну сторінку творчості російського композитора Михайла Глінки, на яку вплинула саме українська народна музика. «Музику створює народ. Ми її тільки оранжируємо» (М. Глінка)