Шевченко і музика

Мета: Розширити знання учнів про Т.Г.Шевченко в аспекті музики, виховувати інтерес до творчості Т.Г.Шевченко, любов до української пісні, розвивати вокальні навички учнів.

Хід заходу

Дитина (звертається до батьків):

Любий тату, милий тату!

Ти скажи, навіщо хату

Рушниками ми прибрали,

Ніби в свято великоднє?

День який у нас сьогодні,

Що квіток отак багато?

Батько :  Так, у нас сьогодні свято!

Дитина (до матері):  Мамо, що ж за свято нині?

Мати Та Тарасове, дитино!

Знай, колись, моє серденько,

Був у нас Тарас Шевченко.

Дитина:  Хто ж він був нам, люба ненько?

Мати:  Наймиліша всім людина

І найкращая перлина,

Яку має Україна,

Наша рідная країна

Вчитель:  По всій нашій милій Україні проходять Шевченкові дні з нагоди 200-річчя з дня його народження (народився 9 березня 1814р). І ми сьогодні віддамо шану нашому великому поету, заспівавши на його честь пісню « Кобзар» композитора             на слова            , яку ми напередодні з вами вивчили.

Учні виконують пісню.             

А тепер поговоримо про те, яке місце посідала в житті поета музика, особливо народна пісня, яке значення мала вона для творчості Кобзаря. А щоб не нудно було, пропоную гру «брейн-ринг».  Ділимося на дві команди, я – за ведучу, буду ставити запитання. Кожна правильна відповідь команди оцінюється в один бал, виграє команда, яка набрала більше балів. Отже, розпочинаємо.

Перше питання. У часи, коли жив Шевченко, не було ні радіо, ні телевізора, ні дисків звукозапису, не приїздили в його рідне село Моринці Черкаської області з концертами артисти, але малий Тарас знав безліч українських народних пісень. За свідченням сучасників, він мав надзвичайну пам'ять і пісень тих знав «силу без ліку», і коли чув нову пісню одразу запам'ятовував її слова та мелодію.

Питання таке: Від кого чув малий Тарас українські народні пісні? Як називали мандруючих від села до села виконавців народних пісень?

(По-перше, від самих односельців, тобто народу, усі події життя якого супроводжували пісні: і працю, і свята, і кохання. По-друге, від кобзарів і лірників. Кобзар — народний співець і музикант, що грав на струнному інструменті — кобзі, ходив від села до села та співав пісні. У тих піснях розповідалось про історію нашого народу, про його долю, про надію на краще майбутнє.) 

Друге питання.  Пісня стала найкращим другом Тараса. Вона була основою творчості та першою книжкою, з якої Т.Г.Шевченко довідувався про історію народу, його думки, почуття. Згодом про пісню поет писав: «Вона мене і порадить, і розважить, і правдоньку мені скаже». Т.Г. Шевченко постійно вводив народні пісні, або хоч окремі рядки з них, у чудове мереживо своїх оригінальних творів. У повісті «Близнецы» Тарас Григорович використав понад 20 народних пісень. Іноді досить було одного рядка, щоб надихнути поета на багато неперевершених строф. Часто оригінальні вірші поета настільки наближалися до народнопісенного варіанту, що досить швидко переходили в народні пісні.

Отже, питання: Як назвав Шевченко першу збірку своїх віршів?

(«Кобзар»)

Третє питання. Послухайте одну з таких пісень і скажіть, як вона називається?

Звучить пісня «Зоре моя вечірняя». Великого поширення набула пісня «Зоре моя вечірняя» з поеми «Княжна», яка була записана Т.Г.Шевченком від кобзаря. Як ви гадаєте, за що її так полюбили люди? Правильно, саме наспівність, мелодійність, музичність Шевченкових поезій, близькість до народнопісенної творчості зумовили їх надзвичайну популярність, стали причиною широкого музичного втілення в народній музиці. Недаремно відомий український композитор і вчений-музикознавець С. Людкевич писав про Т.Г. Шевченка: «Він не складав, а виспівував свої поезії, хоч і без мелодії».

Четверте питання.  Велику невгасиму любов до народної пісні Т.Г.Шевченко проніс через усе своє життя. А чи співав сам поет?

(Так. За спогадами друзів поета, коли Тараса Григоровича було викуплено з кріпацтва й улаштовано на навчання до Академії мистецтв, він за роботою завжди тихенько наспівував, зачаровуючи товаришів і свого вчителя «великого Карла» (Карла Брюллова). Сучасники Т.Г. Шевченка, відзначаючи чудове виконання ним народних пісень, називали поета «наш соловей» (Пантелеймон Куліш). За свідченням друзів, Т.Г. Шевченко мав тенор. Особливо любив Тарас Григорович «співати» свої вірші «Тяжко, важко в світі жити», «Думи мої, думи мої», «Нащо мені чорні брови». Послухайте запис романсу В. Губаренка «Тяжко, важко в світі жити» та уявіть, що це співає сам Т.Г. Шевченко. (Звучить запис романсу.)

П’яте питання. У повісті «Музикант» Шевченко описує звучання свого улюбленого інструменту. Який це інструмент? (Віолончель)

З музичних інструментів особливо любив Тарас Григорович віолончель. Тембр цього інструмента за своєю теплотою й виразністю наближається до звучання людського голосу. Як проникливо писав Т.Г. Шевченко саме про віолончель у повісті «Музикант». Читаємо: «Я вам, кажется, не писал еще о вилончели? Чудный, дивный инструмент!.. Боже мой, что за игрушка! Только одна душа человека может так плакать и радоваться, как поет и плачет дивный инструмент... И если б я был два раза раб, то за этот инструмент продал бы себя в третий раз». Послухайте запис звучання цього чудового інструмента та скажіть, чому його тембр наближається до звучання людського голосу?

Звучить запис Па-де-де із балету П.І. Чайковського «Лебедине озеро».

Шосте питання. Чи був поет знайомий з творами класичної музики, чи розумів її? (Так. Т.Г. Шевченко добре знав конкретні твори кращих композиторів, В. Моцарта, Л. Бетховена, Й. Гайдна, Ф. Шуберта, Ф. Шопена, М. Глінки, О.Дрогомижського... У бесідах і листуванні з друзями він часто згадував імена скрипалів, співаків, піаністів. Поет мав про них свою думку, виявляв глибоке розуміння музичних творів і давав правильну оцінку їх виконавської майстерності.

В. Моцарта і Л. Бетховена Шевченко вважав геніальними композиторами.

Читаємо в «Щоденнику» від 17.04.1858 про М.І. Глінку:«Вечером в цирке-театре слушал оперу «Жизнь за царя»! Гениальное произведение! Бессмертньш Глинка!»; від 01.10.1857 про виставку в Нижньому Новгороді: «Маленький оркестр в антрактах играл несколько номеров из «Дон Жуана» Моцарта прекрасно, может быть потому, что это очаровательное создание трудно играть не прекрасно».

Наведені приклади яскраво свідчать про те, що Т.Г. Шевченко був знавцем і шанувальником музики.

Сьоме питання. Чи вмів грати Т.Г.Шевченко на музичних інструментах? Так, він вмів грати на фортепіано, бандурі.

Восьме питання. Навчаючись у Петербурзькій Академії мистецтв, Т.Г. Шевченко постійно перебував у гущі культурного життя столиці, відвідуючи театри, концерти, осередки творчої інтелігенції. Поет був знайомий із В. Бєлінським, В. Жуковським, І. Криловим, В. Стасовим, І. Тургенєвим, товаришував з С. Гулаком-Артемовським, А.Ф. Олдріджем, М. Щепкіним.

Імена кого з цих діячів мистецтва вам знайомі? Хто вони за фахом? І. (Тургенєв і В.Бєлінський — письменники, В. Жуковський — поет, І. Крилов — байкар, С. Гулак-Артемовський — композитор, співак, автор опери «Запорожець за Дунаєм»

Айра Олдрідж — негритянський актор-трагік, гастролював у Росії та в Україні. Відзначався майстер­ним виконанням ролей у п'єсах В. Шекспіра.

Шевченко і Олдрідж були добрими приятелями. У них було багато спільного: обидва — чисті, чесні душі, обидва — справжні художники, обидва змалку зазнали тяжкого гніту. Один, щоб потрапити до театру, який він пристрасно любив і до якого вхід був заборонений «собакам і неграм», найнявся в лакеї до актора, другого відшмагали за спалений під час малювання недогарок свічки.

Михайло Семенович Щепкін — видатний російський актор, якого теж свого часу викупили з кріпацтва. Велика щира дружба зв'язувала Шевченка і Щепкіна.)

Дев’яте питання. Хто є автором музики до вірша Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий»? (учитель латинської мови Д. Крижанівський). Цю пісню ми з вами напередодні вивчили, і зараз, гадаю, настала слушна нагода її із  задоволенням заспівати.

Учні виконують пісню «Реве та стогне Дніпр широкий».

Учитель: Тарас Григорович Шевченко — постать велична й унікальна. Серед світових геніїв важко назвати ім'я поета, вірші якого перелилися б таким широким потоком у музичні твори й охопили майже всі музичні жанри: пісні й романси, хорові мініатюри й розгорнуті хори, монументальні кантати, інструментальні п'єси, симфонічні поеми, опери, ораторії, балети. Інтерпре­тація поезії Т.Г.Шевченка в музиці розпочалася ще за життя поета й триває в наші дні. Досить нагадати, що на початкуXX століття 227 поезій «Кобзаря» було втілено у 1500 музичних творах. Завдяки надзвичайній мелодійності та ритмічній віртуозності своїх поезій Т.Г. Шевченко здобув славу одного з наймузикальніших поетів світу.

А нам настав час підбити бали та визначити переможців нашого брейн-рингу.