Бесіда з учнями про іспанський народний танець болеро і його особливості.

Болеро (ісп. bolero) — іспанський парний народний танець та музичний жанр, що виник наприкінці XVTII століття. Музика у ньому підкреслюється ударами кастаньєт. Темп — помірно швидкий з поступовим прискоренням. Своєю виразністю нагадує пантоміму.

Цікаво, що цей танець, за однією з версій, був створений   іспанським   танцівником   Себастьяно   Сересо близько   1780   року. Виконується болеро під акомпанемент гітари й барабана, а самі танцюючі відбивають на кастаньєтах додатково складні ритмічні фігури, що сплітаються в надзвичайно примхливий візерунок. Відомо    багато   різновидів болеро, характерних   для   різних   областей   Іспанії. У   формі   болеро    написано   романси   М. Глінки, О. Даргомижського,   Л. Деліба; болеро використали у своїх   операх    Г. Берліоз,   К.-М. Вебер,   Дж. Верді   та ін., у   балетах — Л. Деліб, П. Чайковський та інші. Широко   відоме   «Болеро» для   оркестру   М.  Равеля.

     Музичне сприймання. М. Равель. «Болеро».

      Аналіз музичного твору.

1.      Про що «розповів» вам твір? (тривожна, загрозлива воєнна подія, ніби наступ могутнього війська)

2.      Які музичні інструменти виконували цей твір? (симфонічний оркестр)

3.      Який танець ви собі уявляєте? (повільний, урочистий, героїчний)

4.      Як змінюється мелодія протягом усього твору? (мелодія не змінюється)

5.      Що є особливим і незмінним у творі? (незмінний повтор однієї ритмічної фігури, що виконується на ударних інструментах; незмінними залишаються ритм, мелодія).

6.      Розкажіть про свої враження від музики.

     Відомості   про   особливості   творчості   М. Равеля   на   прикладі   його   симфонічних   варіацій.

Моріс Равель спочатку мав намір написати «Болеро»   не   для   оркестру, а   для   балетної   постановки. Російська балерина  Іда Рубінштейн замовила болеро для свого хореографічного номера. Твір   був   уперше   виконаний   22   листопада   1928   року   в   паризькому   «Гранд-Опера» під час вечора балерини Іди   Рубінштейн. Оркестром диригував   Вальтер   Страрам.   «Болеро» здобуло особливу   популярність   завдяки оригінальному звучанню. Особливість   цього   твору — незмінний повтор однієї ритмічної фігури, що виконується на ударних інструментах. Цей  ритм діє майже гіпнотично. Музика ніби   поступово   насувається   на   слухача. На   тлі чіткого ритму, який звучить спочатку тихо (піано), лунає основна   мелодія   танцю, з   кожним   разом   додаються не   тільки   нові духові інструменти (від одного інструмента — до   всього   оркестру), а   й   поступово зростає   динаміка   твору   (від піанісимо — до фортисимо).

Таким чином протягом 18 варіацій у звучанні оркестру:

-незмінними залишаються ритм, мелодія;

-змінюється   забарвлення звучання, тембр та динаміка, гучність   звучання.

У симфонічній пєсі «Болеро» поєдналися простота і геніальність. Не дарма Сергій Прокофєв назвав цей танець «Чудом композиторської майстерності». Мелодія твору і ритмічний малюнок у партії барабану є незмінними, для цього обрана класична форма варіації. (Їх 18). Новизна образу танцю при такій кількості повторів надає динаміка, оркестровка та фактура. Динаміка полягає у змінах від піанісімо (найтихіше) до фортісімо (найгучніше). Зміни в оркестровці такі : від звучання двох інструментів до тутті всього оркестру. Тутті – це виконання музики всім складом оркестру, хору. Фактура змінюється від двохголосної до багатозвуччя всіх інструментів.

Емоційний вплив цього танцю величезний, він заворожує слухача невпинно наростаючою силою «машиноподібного руху», напруженою  динамікою, закликає до грандіозного масового ходу, в якому беруть участь тисячі людей. Російський поет Микола Заболотний передав своє сприймання образу танцю у вірші «Болеро» :

Но жив народ, и песнь его жива.

Танцуй, Равель, свой исполинский танец !

Танцуй Равель ! Не унывай испанец !

Вращай, история, литые жернова,

Будь мельничихой в грозный час прибоя,

О, Болеро, священный танец боя !

Болеро Равеля починається ледь чутним дробом малого барабану, який зображає традиції народного іспанського музикування : плескання в долоні, клацання кастаньєт, притупування підборів і лише після цього зявляється мелодія.

Зверніть увагу, яким складом оркестр виконував «Болеро»: 2   флейти   пікколо, 2   гобої, англійський   ріжок, 2   кларнети,   бас-кларнет,   2   фаготи,   контрафагот, 4 валторни, труба пікколо, 3 труби, 3 тромбони, туба, 3   саксофони, литаври, 2   малі   барабани, тарілки,   гонг,  тамтам,   челеста, арфа та струнні (скрипки,  альти,  віолончелі,  контрабаси).

     Біографія композитора.

Моріс   Жозеф   РАВЕЛЬ (1875-1937)

Французький композитор, яскравий представник музичного імпресіонізму. Він продовжив і розвинув пошуки у сфері гармонії й оркестрування, екзотичної ритміки. На   музику   Равеля   вплинули   різні   музичні   течії: від   американського   джазу   до   фольклору   Європи та Азії. Він є автором опер, балетів, творів для оркестру   («Шехеразада», «Іспанська рапсодія»), концертів  для фортепіано з оркестром, вокальних та камерно-інструментальних   творів. Творчість французького композитора Моріса Равеля припадає на межу 19-20 ст. У період нових модерніських напрямів його мистецтво відзначалось оптимістичністю та класичною ясністю. Моріс Равель казав : «Ніколи не перестаю вчитись у Моцарта!» Їх часто порівнюють, адже обидва композитори створили музичний світ мрій, ніжності, витонченості та краси. Равель вніс у музичне мистецтво багато нового, оригінального. Його музика відрізняється динамічністю, ритмічною напруженістю та гостротою. Равель писав твори різних жанрів – опери, балети, симфонічні та інструментальні твори, фортепіанну музику, пісні. Велике місце серед них зайняв танець. Композитор звертався до різноманітних танцювальних жанрів : менуету, хабанери, вальсу.  Пізніше до фокстроту та блюзу.

Народився Моріс Равель 1875 року в невеличкому містечку Сибур, що поблизу кордону з Іспанією. Навчався в Паризькій консерваторії, після закінчення якої виступав з концертами, акомпануючи співакам та виконуючи власні твори. Помер у віці 62 роки. Увійшов в історію музики, як продовжувач імпресіонізму. Імпресіонізм – (враження) напрям у мистецтві на межі 19-20 ст що прагнув передати раптові, короткотривалі враження та настрої художника чи композитора.

     Бесіда про особливості жанру симфонічних варіацій.

В основу музичного жанру симфонічні варіації покладено   варіаційну   музичну   форму— музична   форма, в якій основна   тема   зазнає    різноманітних   змін   (варіацій). Цікаво, що варіації бувають і в інших сферах життя. Наприклад: у математиці (варіація функції, варіаційне числення), в біології (генетична варіація), у фізиці (варіаційний метод, магнітна варіація).

      Виконання творчого завдання.

Візьміть пензлик та фарби. Послухайте ще раз музику «Болеро» та спробуйте зобразити за допомогою кольору   динаміку й темп твору. Можливо, для зображення   чудового   танцю   вам   знадобляться   ще   й лінії, які   передадуть   характер   твору.

      Фізкультхвилинка «Пластична імпровізація — танець   болеро».

Виконуйте довільне рухи під музику М.Равеля "Болеро"

   Виконуємо пісню. «Цвіт землі» (слова М. Сингаївського, музика О. Злотника).

Проспівайте пісню 

Проспівайте пісню під караоке

 

    Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

-Розкажіть про те, яку музику ми слухали на уроці. (симфонічну пєсу «Болеро» М.Равеля)

-Розкажіть  про особливості звучання симфонічного оркестру   протягом    усього   твору. (від звучання двох інструментів до тутті всього оркестру. На   тлі чіткого ритму, який звучить спочатку тихо (піано), лунає основна   мелодія   танцю, з   кожним   разом   додаються не   тільки   нові духові інструменти (від одного інструмента — до   всього   оркестру), а   й   поступово зростає   динаміка   твору   (від піанісимо — до фортисимо).

Як змінюється мелодія   протягом   його   звучання? (Мелодія твору і ритмічний малюнок у партії барабану є незмінними, для цього обрана класична форма варіації. Їх 18)

-Що   означає   варіаційна   форма? (музична   форма, в якій основна   тема   зазнає    різноманітних   змін   (варіацій). Наведіть   приклади   варіацій, які   ми   слухали   на  уроці. (у «Болеро» М.Равеля протягом 18 варіацій у звучанні оркестру:

-незмінними залишаються ритм, мелодія;

-змінюється   забарвлення звучання, тембр та динаміка, гучність   звучання

    Домашнє завдання.

Прослухайте музику, яка лунає у вас вдома. Чи є серед  прослуханих   творів   ті, що   виконує   симфонічний   оркестр? Якщо так, то з'ясуйте, хто їх написав.