Розучіть зі мною Пісню про пастушка
1. Грає, грає пастушок,
кличе вівці на лужок.
Тільки небо запалає,
візьме хліба він та й грає:
«Ту-ру, ту-ру, та-ра-ра», —
чути з нашого двора.
2. Трави — срібні від роси,
скрізь пташині голоси.
Соловейко сів на гілку,
в руки хлопчик взяв сопілку:
«Ту-ру, ту-ру, та-ра-ра
нам на луки вже пора!»
Співайте цю пісеньку під плюсовку !
Співайте під мінусовку!
Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитися з танцювальною музикою, спробуємо довести, що музика не має кордонів.
Упродовж кількох уроків ми ознайомились із народними та бальними танцями.
• Пригадайте: що ми знаємо про танець? Які танці ви знаєте?
• Назвіть головні ознаки танцю. (Танцювальністпь, ритм, лад, мелодія, темп)
А чи знаєте, ви, що Терпсихора - муза танцю. Іноді вона буває тихою, як лісовий струмочок, або ж стрімкою, як весняний потік.
Ось, як вона про себе розповідає:
Мені підвладне все музичне,
І в танцях ліній, і рухів ідеал,
І грація струнких дівчат,
Коли у коло всі беруться,
Або на сцені плавно в’ються,
Красою звеселяють зал
І тішать душу.
Ця музична історія трапилася на Планеті Барвистої музики, у країні Загадкових Ритмів. Тисячі сурмачів роз’їхалися всією планетою з повідомленням:
Чекає вас палац дзеркал
На танцювальний карнавал.
Той, хто танці всі впізнає,
Приз музичний здобуває!
Картка реєстрації гостей танцювального карнавалу.
Полька - чеський народний танець у швидкому темпі
Вальс-парний бальний танець австрійського походження.
Лезгинка-швидкий енергійний танець, поширений серед кавказьких народів.
Полонез - старовинний бальний польський танець урочистого характеру.
Гопак-український народний танець.
Першим до зали увійшов поважний красень у вишуканому вбранні. Його урочисті кроки чергувалися
з галантними поклонами, а музика нагадувала хід.
І сьогодні , як колись,
відкриваю я бали.
Каже вам моє ім’я,
що приїхав з Польщі я.
• Назвіть прізвище композитора, який створив музику полонезу. (Ф.Шопен)
Як ви пам’ятаєте, полонез — стародавній польський танець. Колись його називали великим, або пішим, тому що музика танцю нагадувала урочистий марш.
Із часом цим величним танцем стали розпочинати бали. У першій парі по¬лонезу виступав господар будинку з шановною гостею, решта гостей у парах ішли залою за ними. Так полонез став популярним бальним танцем.
Твір великого польського композитора Ф. Шопена «Полонез» став своєрідним музичним символом Польщі.
Слухання «Полонезу» Ф. Шопена
Зустрічайте наступного гостя:
Маю я таке ім’я,
що здається - з Польщі я.
А я – Чехії дитина
і по – чеські - «половина»
Наступний гість нашого карнавалу — дуже відомий танець, що полюбився і дорослим, і дітям.
Полька — чеський веселий жвавий танець. Танцювали польку маленьки¬ми кроками. Цей танець виник як народний у Чехії, а згодом став відомим у всьому світі бальним танцем. Музика польки легка, граційна.
Російський композитор С.Рахманінов написав «Італійську польку»
Послухайте музику. Доберіть до прослуханої вами музики ритмічний супровід.
Слухання С.Рахманінов «Італійська полька»
А тим часом у коло вступив кавалер з дамою у атласній бальній сукні.
Жив у Австрії мій дід,
там з’явився я на світ,
А тепер вже кожний знає,
як натхненно я кружляю.
Зараз підхоплю я вас -
щоб запам’ятали…….вальс.
Раз-два-три, раз – два - три, раз –
кличе, кружляє, захоплює нас.
Раз-два-три, раз - два - три, раз -
ніжний чарівний задумливий вальс.
Правильно, це — вальс. Вальси співають, танцюють, грають... Уже понад 200 років він популярний і вічно юний! Щось є в цьому танці незвичне, захопливе, що підкорює людей.
- Послухайте вальс, пригадайте ім’я композитора та назву цього твору.
Слухання вальсу Й. Штрауса «Весняні голоси»
- Як ви вважаєте, де можна почути музику вальсу?
- Що означає слово вальс у перекладі?
- Який музичний метр відчутно у полонезі та вальсі:
Тільки припинилось лагідне кружляння - до центру зали подалася чорноока красуня - швидка і нестримна, наче гірська річка:
Я донька свого народу
дагестанського я роду
І гаряча, мов вуглинка,
А звуть мене….лезгинка.
Слухання Лезгинки з опери М. Глінки «Руслан і Людмила»
- Передайте оплесками або рухами характер танцю.
Пройшлася у запальному ритмі - і загубилася серед гостей.
Раптом зазвучали веселі бубни, мелодійні скрипки, і перед публікою з’явився бравий парубок у вишиваній сорочці й червоних шароварах. Та як топне ногою:
Маю я вкраїнську вдачу:
коли сумно я не плачу!
Щоб усі уміли так –
Розучіть танок…гопак.
Слухання Гопака із опери «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського із музичним супроводом
Терпсихора - богиня танцю - панує над усім світом, випромінюючи щедру любов до людини, животворну теплоту і щирість, невгасиму віру в сонячне майбутнє.