Урок№7 у 6 класі Тема: Звучить романс
Мета. Ознайомити з особливостями жанру романсу, його історією розвитку та характерними ознаками романсу як жанру камерно-вокальної музики, розглянути різницю між вокальним та інструментальним романсом, ознайомити учнів з авторами та виконавцями романсів.
Розвивати вміння учнів уважно слухати камерно-вокальну музику та знаходити на слух характерні ознаки романсів, знаходити взаємозв'язок між текстом та характерними засобами музичної виразності твору, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити спільні риси між видами мистецтва.
Виховувати інтерес до слухання класичної вокальної музики та виконання дитячих пісень українських композиторів.
Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора М. Глінки.
Основні поняття для засвоєння: поняття «романс», характерні ознаки романсу як жанру камерно-вокальної музики, історія розвитку жанру українського романсу, зарубіжний романс, поєднання жанрів, вокальний та інструментальний романс.
Твори, що вивчаються на уроці:
Українська народна пісня «Місяць на небі».
Романс «Черемшина» (слова М. Юрійчука, музика В. Михайлюка).
Романс «Не щебечи, соловейку» (слова В. Забіли, музика М. Глінки).
«Музика землі» (слова і музика А. Житкевича).
Хід уроку
1. Вхід під романс. Організаційний момент. Мотивація до навчання.
2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про жанр романсу та історію його розвитку.
Поезія і музика беруть початок з одного джерела — з душі людини, з глибинного світу її почуттів. Інакше хіба могло б виникнути таке диво, як пісня, та ще й лірична? Радісна й журлива, сповнена тривоги і мрій про щастя, вона стала постійним супутником людини.
Термін «романс» виник в Іспанії. Спершу так називали світську пісню, що виконувалася рідною, романською (іспанською), а не латинською мовою, обов'язковою на ті часи в церковному співі. Згодом цей термін поширився у країнах Західної Європи і закріпився за музично-поетичними творами для голосу з інструментальним супроводом. Співака, виконуючого романси, називали т р у б а д у р. . З Іспанії романси поширювалися по всій Європі.
У західноєвропейській музиці XIX ст. з'явилися перші вокальні цикли Л. ван Бетховена, Ф. Шуберта, Р. Шумана. Вони ознаменували новий етап у розвитку образно-тематичної сфери романсу і визначили появу циклів пісень та романсів.
Потрапили романси і до Росії. Дослідник російської музичної культури М. Ліванов пише: «Романси і пісні складалися чи не всюди, де для цього вистачало музичної грамотності ». З часом композитори стали створювати романси на вірші російських поетів. Багато хто з вас чув чудові романси Петра Ілліча Чайковського (більше ста), Мусорського (60), Римського-Корсакова (79), Даргомижського (близько 100). Перші російські романси складалися не тільки композиторами, але і співаками-аматорами. Вони мали схожість з російською народною піснею. Романс передає особисті почуття і враження, тому цей твір виконують соло або дуетом і ніколи не співають хором. Цигани, не маючи гарних ліричних текстів пісень, стали співати під гітару твори російських авторів і робили це так майстерно, що слухачі сприймали їх як циганські романси. Зародження російського романсу почалося в другій половині 18 століття. Початок йому поклали пісні шарманщиків. Однією з відомих таких пісень стала «Пісня в'язня» Федора Глінки, героя Вітчизняної війни 1812 року, одного з декабристів. У «російських піснях» - витоки міського, побутового романсу. Від цих струмочків бере свій початок прекрасний потік, в який влилися пісні - романси Олександра Аляб'єва, Олександра Варламова, Олександра Гурільова.
Романс і семиструнна гітара стали єдиним цілим. М'яка лірика романсу хвилює душі слухачів, змушує переживати. Звідси любов народу до романсів, яка зберігається і в наші дні. Російські романси підкорюють глядачів своєю задушевністю, безпосередністю переданих в них почуттів. Романс до певної міри виявився фоном для поетичної лірики. Відлуння романсу чітко прослуховуються в багатьох віршах російських поетів: О. Пушкіна, О. Фета, А. Григор 'єва, Я. Полонського, Тургенєва та інших. Романс входить у поезію як рівноправний жанр і набуває широкого поширення. Сучасні автори створюють свої унікальні за звучанням твори. Вам, певно, відомі романси нашого часу: «Как упоительны в России вечера», «А напоследок я скажу», «Мне нравится,что вы больны не мной». У всіх романсах чистота почуттів і скупість музичної виразності.
Жестокий романс, я смеюсь над тобою
За то, что красив ты и светел,
За то, что на все, что случилось с судьбой
Ты просто и ясно ответил.
За то, что умна твоя старая грусть,
И я перед нею немею.
За то, что я знаю тебя наизусть
И лучше сказать не умею.
Початок 20 століття - складний період в історії нашої Батьківщини. Але й тоді продовжував звучати російський романс на прекрасну лірику радянських поетів. Сестра Сергія Єсеніна Олександра згадувала, як одного вечора вони сиділи за столом біля відчиненого вікна їх «маленької халупки». Була осінь. В саду під вікном росла горобина. На заході її грона яскраво горіли. Сергій раптом помітив горобину і сказав сумним голосом: «в саду горит огонь рябины красной, но никого не может он согреть». Незабаром він написав вірш «Отговорила роща золотая». Його поклали на музику композитора Г. Пономаренко. У романсах красиві і плавні мелодії, проникливі слова, які легко запам'ятовуються. У них йдеться про дружбу, кохання, нерозділене почуття, розлуку, красу рідної природи, тугу за Батьківщиною - словом про те, що близько і зрозуміло кожній людині. Скільки звучить романс? Недовго, лише кілька хвилин. Але жодна опера не ставить такого важкого психологічного завдання, як романс.
В Україні вперше до цього жанру звернувся композитор Д. Бортнянський. Коріння українського романсу сягає одноголосних пісень без супроводу в їхніх найкращих лірико-драматичних зразках. Розквіт у XVIII ст. — першій половині XIX ст. ліричної поезії, захоплення інструментальною музикою, зокрема грою на бандурі, гітарі, гуслях, фортепіано, сприяли формуванню пісні з супроводом. Термін «пісня-романс» найбільш відповідає сутності жанру, що став перехідним від народної ліричної пісні до романсу.
У XIX ст. романс став самостійним та улюбленим видом творчості поетів і композиторів. Романсовий вірш — це невелика лірична поезія, строфічна, з наспівною інтонацією. Мелодія романсу органічно пов'язана з текстом і передає не тільки загальний характер, структуру, а й ритмоінтонацію поетичного твору. Скарбницю світової вокальної лірики неможливо уявити без музично інтерпретованих М. Глінкою поезій О. Пушкіна чи М. Лисенком — лірики Т. Шевченка
Музичний словничок
Романс (ісп. romance — романський) — одноголосий камерний вокальний твір з інструментальним супроводом, який виник в Іспанії та набув поширення в інших країнах.
У Росії вже в XIX столітті романс існував як авторська пісня. До його популяризації долучалися й українські поети, які писали російською мовою (Є. Гребінка. «Очи чёрные...»). На межі ХІХ-ХХ століть романс поширився в українській ліриці (Леся Українка, Агатангел Кримський та інші). Романс є і в поетичній спадщині Спиридона Черкасенка.
На початку та в середині XX століття всесвітньо відомими стали українські пісні-романси «В саду осіннім айстри білі» (музика і слова народні), «Черемшина» (музика Василя Михайлюка, слова Миколи Юрійчука), «Квітка з полонини» (музика і слова Романа Савицького) та інші.
Цікаво знати, що в українській музиці щодо романсу вживають також термін «солоспів», який буквально означає «ПІСНЯ, Призначена для сольного виконання».
3. Робота зі схемою.
Характерні риси жанру романсу:
— відтворення внутрішнього світу людини, глибини її настроїв переживань; '
— відображення переважно особистих почуттів та думок (щасливе або нещасливе кохання, туга розлуки, ревнощі і т. п.);
— наспівна лірична мелодія, що зближує його з народною ліричною піснею;
— тематика (мотиви зустрічі, розлуки, краса природи тощо).
4. Музичне сприймання. Українська народна пісня «Місяць на небі» у виконанні вокального дуету; романс «Черемшина» (муз. В. Михайлюка, сл. М. Юрійчука) у виконанні Д. Гнатюка; романс «Не щебечи соловейку» (муз. М. Глінки, сл. В. Забіли) у виконанні А. Солов'яненка.
5. Аналіз музичних творів.
1. Розкажіть про свої враження від прослуханих українських романсів. (прослухані твори відображують особисті почуття: красу кохання у «Місяць на небі», «Черемшина»; тугу через відсутність пари у «Не щебечи соловейку»; всі навівають ліричні почуття, романси також - легкий сум.
2. Охарактеризуйте засоби музичної виразності кожного твору (Мелодія всіх трьох романсів наспівна, лірична; ритм – рівномірний, темп помірний; динаміка – гнучка: то вгасає, то наростає; тембр – теплий, мякий).
3. Хто виконував ці романси? Розкажіть про тембри співацьких голосів та особливості музичного акомпанементу. «Місяць на небі» виконував дует жіночого сопрано і баритона; «Черемшина» - Д.Гнатюк, баритон; «Не щебечи соловейку» - А.Соловяненко, тенор. Акомпанує камерний оркестр.
4. Які романси ви знаєте? Пригадайте їхні назви. «Взяв би я бандуру», «Ой ти дівчина з горіха зерня», «Чорнії брови, карії очі»
5. На що надихнула вас прослухана музика?
6. Виконання творчого завдання до слухання музики.
Розгляньте ілюстрації. З якими романсами вони співзвучні'? Розкажіть про засоби виразності живопису, фотографії та українського романсу. (Споглядання ілюстрацій: із зображенням черемшини, солов 'я, вечора з місяцем на небі тощо — за вибором вчителя)
7. Відомості про виконавців романсів.
Анатолій Борисович СОЛОВ'ЯНЕНКО (1932-1999)
Герой України, всесвітньо відомий український співак (тенор), неперевершений виконавець романсів, українських народних пісень та оперних партій. Широкою стала географія гастролей А. Солов'яненка: Болгарія, Румунія, НДР, Японія, Австралія, Канада... Кілька сезонів він проспівав у нью-йоркському «Метрополітен-опера», де виконав партії в операх Р. Штрауса, Дж. Верді, П. Масканьї. Народні українські пісні в його виконанні стали взірцем майстерності для багатьох українських співаків. Творчість і чудовий голос співака високого оцінювали П. Домінго та Л. Паваротті.
Дмитро Михайлович ГНАТЮК (1925 р.н.)
Український оперний співак (баритон), режисер, педагог. Народний артист України. Перший виконавець хітів 1960-х - пісень «Два кольори» та «Києве мій». Співак має широкий жанрово-стильовий діапазон та сильний голос, однаковий у всіх регістрах, гнучкий у відтінках. Йому притаманна бездоганна техніка вокалу, дикції, акторської гри. Саме для його голосу написав багато класичних творів композитор О. Білаш. Д. Гнатюк став режисер-постановником багатьох вистав, а 3-1988 р. — головний режисер Національної опери України ім. Т. Шевченка.
8. Фізкультхвилинка «Пластична імпровізація — танцюємо романс».
9. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).
10. Розучування пісні. «Музика землі». (Слова і музика А. Житкевича).
Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.
11. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.
Про який музичний жанр ішлося на уроці? Розкажіть про історію його становлення і розвитку. (Романс)
Назвіть характерні особливості романсу. (— відтворення внутрішнього світу людини, глибини її настроїв переживань; '
— відображення переважно особистих почуттів та думок (щасливе або нещасливе кохання, туга розлуки, ревнощі і т. п.);
— наспівна лірична мелодія, що зближує його з народною ліричною піснею;
— тематика (мотиви зустрічі, розлуки, краса природи тощо).
Імена яких композиторів і поетів пов'язані з жанром романсу? (Композитори: Шуберт, Шуман, Глінка, Чайковський, Мусоргський, Лисенко, Кропивницький, Кос-Анатольський, Степовий, Стеценко, Лопатинський, Білаш; поети: Пушкін, Гете, Шевченко, Забіла, Гребінка, Л.Українка)
Які романси ми слухали на уроці? Хто їх написав і хто виконував? («Черемшина» (муз. В. Михайлюка, сл. М. Юрійчука) у виконанні Д. Гнатюка; романс «Не щебечи соловейку» (муз. М. Глінки, сл. В. Забіли) у виконанні А. Солов'яненка).