Урок №9 у 3 класі Тема: Пісні рідного краю
Тема. Пісні рідного краю. Запитальні, стверджувальні, окличні інтонації в мові та музиці. Інтонація скоромовки. Ритмічні інтонації. Інтонація як основа музики.
Мета. Узагальнити і поглибити знання про пісенну творчість України, види українських народних пісень.З'ясувати, які почуття може передавати музика; розвивати співацькі навички, почуття ритму, уміння аналізувати прослухану музику і розповідати про неї; виховувати любов до народних традицій, бажання їх зберігати та відтворювати.
Віктор Косенко «Пасторальна» — слухання. Музика О. Злотника, слова О. Вратарьова «Барви рідної землі» — розучування .
Методично-дидактичне забезпечення уроку: музичний інструмент , мультимедійна презентація, комп’ютер.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
Встаньте, діти, всі рівненько,
Посміхніться всі гарненько.
Посміхніться ви до мене,
Посміхніться і до себе,
Привітайтесь: «Добрий день!»
1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).
2. Музичне привітання.
II. Розспівування.
III. Ритмічні вправи.
IV. Повідомлення теми уроку.
Послухайте вірш про те, як автор у дитинстві слухав пісні, які співав йому дідусь:
Я вірив, що краще всього —
пісні, які знав дідусь.
Вмощусь на коліна до нього
і в очі йому дивлюсь.
А він вимовляє, виспівує
гарячі прості слова –
і все давниною сивою
в очах моїх ожива.
І плачу, було, й сміюся,
як слухаю ті пісні…
Спасибі ж тобі, дідусю,
за те, що ти дав мені.
-А що відчуваєте ви, слухаючи пісні рідного краю? Чим відгукується на них ваше серце — радістю, печаллю, задумливістю, усмішкою... ?
-Наспівайте свої улюблені народні пісні та розкажіть про них.
-Які українські пісні «живуть» у вашій родині?
-Чи знаєте ви, які види народних пісень існують?
Пригадайте українські народні пісні за малюнками на стор.43. Наспівайте їхні мелодії.
«Я маленький пастушок»(колядка)
«Диби-диби» (дитяча)
«Ой єсть в лісі калина» (жартівлива)
«Корольок»( пісня-танець)
Визначте, яка з цих народних пісень:
• дитяча • жартівлива • колядка • пісня-танець.
Які ще види українських народних пісень ви знаєте? Наведіть приклади. (історичнІ – «Ой на полі та й женці жнуть», обрядові: «Щедрик»
V. Слухання музики.
1. Відомості про композитора.
Віктор Косенко (1896-1938) - український композитор, піаніст і педагог. Але його доля пов'язана з різними країнами. Майбутній композитор народився у російському місті Петербурзі, в сім'ї генерал-майора. Він мав унікальні музичні здібності: наприклад, у шість років, не знаючи нот, грав на слух Патетичну сонату Л. Бетховена.
Дитинство та юнацькі роки Віктора пройшли у Варшаві, де він навчався музики у професорів Варшавської консерваторії. Під враженням музики Ф. Шопена юний піаніст написав перші твори: кілька прелюдій та марш. Перша світова війна змушує родину повернутися до Санкт-Петербурга, де Віктор продовжив музичну освіту одразу на двох факультетах Петербурзької консерваторії: фортепіанному та композиторському. Оцінивши старанність і обдарованість Косенка, директор консерваторії, російський композитор Олександр Глазунов звільнив його від платні за навчання.
Після закінчення консерваторії 22-річний В. Косенко переїжджає до рідних у Житомир, де пройшла більша частина його життя. Тут музикант виступає як соліст і акомпаніатор, а на життя заробляє, ілюструючи музикою німі фільми. За спогадами сучасників, гра Віктора Степановича вражала внутрішньою силою і блискучою технікою. Коли піаніст репетирував вдома, під вікнами його квартири збирався величезний натовп слухачів, а глядачі бігали за ним із кінотеатру в кінотеатр, щоб послухати дивовижну гру музиканта.
У Житомирі В. Косенко розгортає плідну композиторську діяльність. «Манера писати у нього була дещо своєрідна, - згадувала названа дочка композитора. - Він або ходив, або лежав на канапі - думав. Потім брав нотний папір і записував. Вже після цього підходив до рояля і програвав».
Поступово творчість В. Косенка набула широкого визнання. Він дає авторські концерти у Житомирі, Москві, Харкові, здійснює гастрольну подорож по Донбасу... Згодом переїжджає до Києва, де займається виконавською та композиторською діяльністю і викладає у консерваторії.
У творах композитора досягнення європейської музики гармонійно поєдналися з українським фольклором. Серед кращих його творів - альбом «24 дитячі п'єси», на якому зросло багато поколінь юних піаністів.
Фортепіанною піснею без слів можна назвати п'єсу «Пасторальна» (або «Пастораль»). Мелодія твору інтонаційно близька українським наспівам, а підголоскова фактура й характерний «волинковий» бас підкреслюють фольклорний колорит п'єси.
У цього твору не тільки народно-пісенні витоки, а й патріотична ідея: звернення до тематики рідного краю, милування його чарівною красою.
2. Слухання п'єси. В. Косенко «Пасторальна».
3. Обговорення твору.
-Що виражає та зображає ця музика? (картии природи та сцени селянського життя)
-Яка музична мова твору? (спокійна і тиха)
-Порівняй зміст і характер п’єси В. Косенка та картини Романа Іванишина «Українська ідилія».(вони схожі)
Слово «пастораль» походить від латинського «пастуший». Пастораллю в музиці називають твір або його частину, що змальовує картини природи та сцени селянського житгя. Цікаво, що в пасторалях, які трапляються і в поезії, і в образотворчому мистецтві(живопис), і в театрі, життя пастухів і пастушок ще з давніх-давен змальовували безтурботними і щасливими, як мрію. Музика передає радісні, просвітлені почуття. Мелодії можна уявити в кольорах сонця і блакитного неба після весняного теплого дощу. Музика звучить спокійно і тихо.
Близькою до пасторалі за змістом є ідилія.
4. Робота з підручником (с. 45).
«КАЗКА ПРО РІДНИЙ КРАЙ» (Калмицька народна казка)
-Чому пташка не співала у золотій клітці? (вона сумувала за рідним краєм)
-Чому володар відпустив її? (із співчуття: він теж згадав і засумував засвоїм рідним краєм)
-Як ви думаєте, чому і птахи, і люди сумують за рідним краєм? (тому що люблять його)
-Пригадайте пісні, приказки та прислів’я про батьківщину та рідний край.(«Україна»
VI. Фізкультхвилинка.
Білка
Білка в лісі сгриб та стриб —
(стрибай, як білочка)
1 знайшла великий гриб.
(покажи, який великий)
А додому принесла,
(несемо гриб у руках)
Гриб не влазить до дупла.
(пробуємо пропхати)
Довелося білочці
Гриб сушить на гілочці.
(нанизуємо на ниточку гриб і сушимо)
А. Качан
VII. Вивчення пісні.
Музика О. Злотника, слова О. Вратарьова «Барви рідної землі» — розучування.
1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.
2. Робота над піснею.
VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.
1. Аналіз почутого.
2. Цікаві розповіді.
3. Робота в зошиті.
IX. Підсумок уроку. Релаксація.
X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя).