Авторські пісні створюють і виконують самі автори. Виконавцями авторської пісні є співаки-барди. Іноді авторську музику виконують і співаки поп-музики. Синонімом терміна «авторська пісня» в українській мові є співана поезія. Це найдавніший вид творчості, що відомий культурам чи не всіх народів.
Робота з таблицею:
Виражальні засоби
та характерні риси авторської пісні
|
Текст |
Змістове та якісне навантаження — на поетичному тексті; зміст текстів, манера виконання, сценічне обличчя автора і навіть характери героїв глибоко пронизані особистісним началом поета.
|
|
Музика |
Наспівність, природність, мелодійність та гармонійна функціональність музичного матеріалу.
|
|
Виконання |
Камерність виконання; автор за допомогою своєї творчості наче веде довірливу розмову з аудиторією, викликає на відвертість у дружній атмосфері взаємо розуміння і довіри. |
|
Настрій виконання |
Настрій довірливого спілкування, пісня — звернення до людей, спроба донести своє сприйняття світу до свідомості слухача; пісня адресована і звернена до однодумців автора, хто не чекає просто розваги, а шукає, перш за все, духовного розуміння. Саме тому творчість автора (і барда в тому числі) невід’ємна від аудиторії та її настрою. |
Авторська пісня здатна об’єднати навколо себе широке коло небайдужих до життя і суспільства людей.
Музичний словничок
Авторська пісня - умовна назва музичного твору, автором тексту і виконавцем якого є одна й та сама людина.
Історія розвитку авторської пісні
Попередником авторської пісні можна вважати міський романс та пісенні мініатюри А. Вертинського. Широку популярність здобула авторська пісня в середині 1950-х років, коли з’явилися записи на магнітофонній плівці. У той час відомими стають пісні Б. Окуджави, Ю. Візбора і Н. Матвєєва. Пізніше, у 1960-х і 1970-х роках, класиками жанру стають В. Висоцький, О. Галич, С. Нікітін, О. Городницький та інші, а в 1980-х і 1990- роках до них додалися М. Щербаков і творчий дует О. Івашенка і Г. Васильєва.
Предтечею сучасної української авторської пісні можна вважати творчість мандрівного філософа, поета-співака Г. Сковороди, пісні якого дратували владу і церкву, зате їх залюбки виконували кобзарі.
«Відлига» середини XX ст. послабила тоталітаризм і дала можливість авторам писати та співати рідною мовою.
Перші твори українською мовою були створені в Києві, десь у середині 1960-х років. Одними із перших зазвучали пісні А. Горчинського, українського композитора, співака і режисера (Київський театр опери, театри Львова, Хмельницького, Тернополя). Серед його пісень — «Росте черешня в мами на городі», «Троянди на пероні», «Зачекайте, літа» та інші.
На початку 1970-х років україномовна авторська пісня з’явилася у Львові у вигляді співаної поезії (В. Морозов), а згодом у Києві вже як власне авторська пісня (І. Жук, В. Шинкарук). У 1988 р. у Львові з’явився театр авторської пісні «Не журись!» (В. Морозов, А. Панчишин, Т. Чубай та інші). На хвилі національного піднесення в Україні 1988-1991 рр. україномовна авторська пісня розквітла на фестивалях «Червона Рута» й «Оберіг».
Музичне сприймання. Фрагменти композицій: А. Горчинський. «Троянди на пероні»
В. Морозов. «Біла квітко».
B. Висоцький. «Песня о друге».
C.Нікітін. «Под музику Вивальди»
Аналіз музичних творів.
1. Які особливості авторської пісні було відчутно у творах?
2. Назвіть засоби музичної виразності кожного твору.
3. Розкажіть про зміст та характер авторських пісень.
4. Які особливості авторського стилю вам вдалося розпізнати у прослуханих піснях?
5. Які пісні вам сподобалися? Обгрунтуйте свій вибір.
Новий матеріал для засвоєння. Знайомство із творчістю виконавців авторської пісні.
Віктор Морозов — український поп - і рок-співак та гітарист, музичний продюсер, теле- і радіоведучий, перекладач (наприклад, перекладав роман про Гаррі Поттера). Лауреат фестивалю «Червона рута» (Чернівці, 1989 p., Перша премія в жанрі авторської пісні). На початку 1970-х років — перший в Україні виконавець авторської пісні та співаної поезії українською мовою. У Львові В. Морозов створив біг-бітову групу «Quo vadis» і рок-гурт «Арніка», був солістом ВІА «Ватра» і поп-гурту «Смерічка». Від 1988 р. — один із засновників, а згодом — незмінний мистецький керівник львівського театру-кабаре «Не журись!». На початку 1990-х років започаткував музично - акустичний проект «Четвертий кут». Відтоді активно концертує разом із гуртами «Четвертий кут» і «Мертвий півень» та сольними програмами в Україні та за кордоном.
Володимир Висоцький - видатний радянський актор, співак і поет (бард), класик жанру авторської пісні. Написав близько 700 пісень і віршів, з великим успіхом гастролював у СРСР і за кордоном. У поезії
В. Висоцького на межі 1960-х — 1970-х років особливо виділяються зразки сповідальної, любовної лірики («Пам’ятник», «Я не люблю» та інші), а також твори, пов’язані з філософськими, «гамлетівськими» мотивами, військові балади.
В. Висоцький особливо прославився виконанням своїх авторських пісень під акустичну гітару. У роки суворої цензури він порушував цілу низку заборонених тем, від чого і сам часто був під забороною.
Сергій Нікітін - російський композитор, автор і виконавець пісень. Музика С. Нікітіна звучить у багатьох фільмах («Москва сльозам не вірить», «Іронія долі, або з легким паром», «Старий Новий рік» та інших) і театральних постановках.
Заспіваємо разом пісню Т. Петриненка «Господи, помилуй нас».
Розучування пісні «Господи, помилуй нас» (слова і музика Т. Петр иненка).
1Навіть на останнім рубежі
промінь віри в нас ще не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Нам свою всемилість покажи
правдою повсюди й повсякчас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Пр: Помилуй Господи,
помилуй Господи,
Господи помилуй нас. 2
2В наших грудях кулі і ножі,
Нас розп’ято й знищено не раз,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
І з колін піднятись поможи
І благослови у добрий час
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Пр: (2)
3Наші душі нидіють в іржі,
Але промінь віри не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Грішні діти – діти не чужі,
Отче наш, почуй їх щирий глас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Співаємо під плюсовку!
співаємо під мінусовку!