Звучить симфонічна музика

Бесіда з учнями про творчість Ференца Ліста .

Ференц (Франц) ЛІСТ (1811-1886)

Угорський композитор, піаніст,  педагог, диригент, публіцист, представник   музичного романтизму, засновник   угорської   композиторської школи. Ференц Ліст — перший піаніст, який виступав із сольними концертами,  котрими заслужив визнання як професіоналів,  так   і загальної  публіки. Попри   те, що немає   жодного   запису   його   гри, він   вважається одним із найвпливовіших піаністів тодішньої епохи. Одночасно   був   відомий   своєю благодійністю: допомагав    жертвам   стихійних лих, сиротам, безкоштовно  вчив   талановитих   студентів, також   сприяв  фонду   пам'яті   Бетховена,   пожертвувавши значні кошти на відкриття консерваторії у Будапешті. Багато з його фортепіанних творів увійшли до традиційного   репертуару — зокрема  «Угорські рапсодії», «Соната сі-мінор» та два фортепіанні концерти. Зробив численні фортепіанні транскрипції популярних сцен із опер, симфоній,   каприсів   Паганіні   та   пісень   Шуберта. Був   автором   хорової, вокальної та симфонічної   музики. Його життя було напрочуд насиченим. Він залишив батьківщину в 10 років, щоб отримати музичну освіту: навчався у Відні, пізніше – в Парижі.  Народився він у маєтку угорських князів  Естергазі, де служив його батько . Він на стільки вражав своїми  музичними здібностями , що князі взяли  під опіку маленького вундеркінда і допомогли батькові в наданні професійної музичної освіти для сина. Ліст дуже рано і блискуче почав концертну діяльність; володів надзвичайно широким для музиканта свого часу художнім кругозором. Він був феноменальним піаністом-віртуозом і показав усім, що можливості фортепіано безмежні, що воно може бути таким повнозвучним, як оркестр, і співати так задушевно, як людський голос. Найбільша заслуга Ференца Ліста в тому, що він відкрив світові музику Угорщини. Крім музики його глибоко хвилювали поезія, живопис, скульптура. Свої враження від шедеврів італійського мистецтва Ліст втілив у збірнику фортепіанних п’єс „Альбом мандрівника” (інша назва „Роки мандрівок”). У ньому можна знайти враження і від картини Рафаеля „Заручення”, і від скульптури Мікеланджело „Мислитель” (інша назва – «Лоренцо Медічі»). Намагання оновити музику шляхом її злиття з поезією привели Ліста до створення нового музичного жанру – симфонічної поеми. Композитор написав тринадцять симфонічних поем, натхненних образами поезії, літератури та живопису. Серед них є й симфонічна поема „Мазепа”, створена на основі поеми Віктора Гюго. Ференц Ліст бував в Україні. Під час подорожі 1847 року він дав концерти в багатьох українських містах: Києві, Чернівцях, Єлисаветграді, Житомирі, Немировi, Бердичевi, Кременчуцi, Львовi, Одесi, Миколаєвi.
Пiд час гастролей у Києвi в лютому 1847 року Ференц Лiст познайомився з Каролiною Вiтгенштейн. Саме цiй жінці, близька дружба з якою тривала протягом усього його життя, композитор присвятив усi свої симфонiчнi поеми. Каролiна Вiтгенштейн мала маєток на Подiллi у Вороновицях, у якому гостював Ференц Лiст. Саме тут на теми українських народних пiсень «Ой не ходи, Грицю» та «Вiють вiтри, вiють буйнi» вiн написав п'єси для фортепiано «Українська балада» i «Думка». Вони увiйшли до циклу «Колоски Вороновиць».
Концерт   для   фортепіано з оркестром №1 — твір Ф. Ліста, написаний   в тональності мі-бемоль-мажор. Прем'єра   концерту   відбулася   у   Веймарі   1855   року, де   соло   виконував   сам Ліст, а диригентом був Г. Берліоз.

Концерт складається із чотирьох розділів. Композитор   розпочав   роботу   над   твором, коли   йому було   лише   19 років, а   потім   змінював   та   дописував його   упродовж   тривалого   часу.   В   1849   році   роботу над   твором   було   завершено.

Слухання: Ф.Ліст. Концерт №1 для фортепіано з оркестром

Вокально-хорова робота

 Розспівування. 

 Розучування пісні.

 Виконуємо пісню. «Пісня про Україну» Н.Май

Засміється небо сонячним розмаєм
І нап'ється сонця у саду калина,
І духмяні трави росами заграють,
Заспіває серце пісню про Вкраїну!

Хай воно розкаже світу
Про ранковую зорю,
Про волошки синьоокі у гаю,
Про сорочку-вишиванку,
Що неначе оберіг,
Соловейка, що до ранку
Наспіватися не міг!

І нехай не згасне зіронька ранкова,
Хай твоєї долі вдача не покине,
Будь благословенна, земле калинова,
Найдорожча в світі, рідна Україна!

Ти одна розкажеш світу
Про ранковую зорю,
Про волошки синьоокі у гаю,
Про сорочку-вишиванку,
Що неначе оберіг,
Соловейка, що до ранку
Наспіватися не міг!

Послухайте фонограму пісні. Спробуйте заспівати соло. Уявіть себе в музичній студії та запишіть своє виконання на диктофон.